В Японському морі знайшли затонулий «корабель скарбів». ФОТО

Південнокорейська компанія Shinil Group оголосила, що на дні Японського моря виявила корабель, що затонув 113 років тому, на борту якого може перебувати 200 тонн золота.

Про це повідомляє Zik із посиланням на Gazeta.pl.

 Крейсер "Дмитрій Донський". Фото: Shinil Group

Знайдений крейсер "Дмитрій Донський" належав до флоту Російської імперії. Під час російсько-японської війни, у 1905 році біля корейського острова Уллунг-до його потопили японські крейсери.

Росіяни не хотіли здаватися, а японці, можливо, не знаючи, який цінний вантаж на борту, 29 травня відправили його на дно Японського моря.

За даними істориків, "Дмитрій Донський" перевозив казну російського тихоокеанського імператорського флоту – загалом 200 тонн золота у злитках і монетах. Навіть на початку ХХ ст. вантаж корабля коштував величезну суму, а зараз він узагалі безцінний.

 Фрагмент затонулого крейсера "Дмитрій Донський". Фото: Shinil Group

Сьогодні лише ціна золота становить понад 130 мільярдів доларів. Сам же корабель є безцінним, незалежно від шкоди, завданої йому під час війни та після більш ніж столітнього перебування на дні моря.

Крейсер знайшли на глибині 434 метрів, за 1,3 км від південнокорейського острова Уллунг-до. Компанія Shinil Group як доказ продемонструвала кадри з дна, на яких видно напис на кормі корабля, а також оголосила точне місцезнаходження затонулого судна.

 Фрагмент затонулого крейсера "Дмитрій Донський". Фото: Shinil Group

 

Тепер залишилося лише підняти корабель на поверхню. Цим у кінці жовтня – на початку листопада займеться міжнародна група, до складу якої входять співробітники Shinil Group та партнери з Канади, Великої Британії та Китаю.

Кому ж дістануться скарби? Формально судно належить неіснуючій Російській імперії. Компанія заявляє, що готова віддати половину вартості знайденого на судні безпосередньо Росії. Ще 10% – інвестувати у розвиток туристичної інфраструктури на острові Уллунг-до. Зокрема, побудувати музей, присвячений російсько-японській війни і самому крейсерові "Дмитрій Донський".

Однак не усі поділяють ентузіазм корейських дослідників. Зокрема, російські ЗМІ повідомили, що більшість російських істориків переконані, що на затопленому судні золота немає, оскільки казну флоту перевозили зовсім інші судна.

Нагадуємо, що днями у Чернігові археологи виявили стародавнє семиярусне кладовище.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.