Лекція В’ятровича про розсекречену історію ХХ століття. НАЖИВО

Спеціальна лекція історика Володимира В'ятровича "Історія життя в історії століття, історія століття в історії життя" в рамках презентації нової книги "Історія з грифом "Секретно". Українське ХХ століття". Онлайн-трансляція.

Історик Володимир В’ятрович, який на посаді керівника Архіву СБУ розсекречував раніше таємні документи радянських спецслужб, презентує у Києві свою нову книгу "Історія з грифом "Секретно". Українське ХХ століття".

Книга є результатом чотирирічного дослідження архівних таємниць української історії ХХ століття, що зберігалися у сховищах КҐБ.

"Ця книга — зустріч із минулим. Тут — 700 сторінок, 74 роки, 66 історій, 391 фотографія і набагато більше людей та ситуацій, котрі дивляться на читача зі світлин та архівних документів. Разом вони складають образ українського ХХ століття", — зазначив В’ятрович.

Дивіться трансляцію лекції онлайн на BeTV:

Організатори заходу:  Книгарня "Є", Центр досліджень визвольного руху, мистецька агенція "Наш формат", видавництво "Часопис" (Львів) за підтримки ТСН.ua.

Володимир В’ятрович — кандидат історичних наук, вивчає історію українського визвольного руху, Другої світової війни та проблеми подолання наслідків тоталітарного минулого. Директор наукового центру в Національному університеті "Києво-Могилянська академія".

Навчався у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Директор Галузевого архіву СБУ у 2008-2010 роках.

Очолює вчену раду Центру досліджень визвольного руху, член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Лауреат премії імені Василя Стуса за розкриття таємниць архівів радянської спецслужби від ЧК до КҐБ та актуальну публіцистичну працю "Історія з грифом "Секретно"", лауреат Форуму видавців у Львові — 2002, 2008, лауреат Книжкового рейтингу-2012 Національної спілки письменників України.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.