Спецпроект

На Подолі побудують підземний інтерактивний музей

На Подолі за кілька років може з'явитися унікальний підземний інтерактивний музей. Кожен бажаючий зможе побачити "місто мертвих", як називають його археологи, спустившись під землю на Контрактовій площі. У тисяч туристів з'явиться можливість прогулятися по кварталу IX-XII століть, подивитися на побут городян древнього граду, почути гомін торжка і подивитися на битву захисників Подолу.

Про це пише segodnya.ua.

Підземний музей планують побудувати в сквері, поряд з Гостинним двором (зараз тут вентиляційна шахта метро). "У 1970 - х роках під час будівництва лінії метро, тут був відритий цілий квартал з будинками, вулицями, будівлями. Тоді частина знахідок, які заважали метро, знищили. Але на глибині 12 метрів залишилися незаймані об'єкти, які можна розкопати, вивчити і на їх основі створити унікальний для Києва інтерактивний музей старовини, в якому постане вся історія Подолу" , - розповів Михайло Сагайдак, директор Центру археології Києва, інституту археології НАН Україна.

За словами Сагайдака, "місто мертвих" ідеально зберіглося під землею. Після розливів Дніпра стародавні споруди були поховані шарами піску і до наших днів збереглися в незайманому вигляді. "Наразі ведуться підготовчі роботи зі створення інтерактивного музею, він стане частиною проекту "Київ самобутній". Поки рано говорити, як туристи зможуть потрапити в нього, розробляються кілька варіантів. Можливо, це буде ліфт або рухома доріжка. Музейний комплекс складатиметься з двох поверхів і розташується на глибині більше 12 метрів. В експозиції плануємо показати унікальні експонати з побуту киян IX- XII століть. Їх прикраси, зброю, посуд, одяг. Музей буде обладнаний сучасними технологіями, освітленням, відвідувачі поринуть в атмосферу стародавнього міста з його звуками і навіть запахом стародавнього Подолу", - каже Михайло Сагайдак.

Місце проведення розкопок планують накрити скляним куполом. Через нього туристи будуть спостерігати за їх ходом. Після їх закінчення історики приступлять до облаштування музейного комплексу. "Розкопки можуть тривати 2-3 роки. Потім знадобиться рік, для того щоб створити експозицію, - каже Сагайдак. - Я був у схожому британському музеї в місті Йорк. Він живе за рахунок туристів, які з самого ранку займають чергу, щоб побувати в музеї. Вхід коштує 8-10 фунтів". За його словами, у Києві вартість буде приблизно такою ж, а відкриття в столиці подібного закладу принесе прибуток і привабить туристів.

"Ми ведемо переговори з меценатами. Музей стане справжньою родзинкою Києва. Багато меценатів вже готові вкладати гроші в цей проект," - розповів радник голови КМДА Ігор Довбань . - "Поки ми не готові озвучити точну вартість об'єкта або назвати ціну вхідного квитка, все це обговорюється. Але можу сказати, що проект не з дешевих. Він більше під силу приватному бізнесу, оскільки вимагає значних витрат на будівництво та подальшу експлуатацію музею". За словами радника, вже зараз влада думає, чим саме наповнити об'єкт: "Він буде цікавим у плані вивчення історії Подолу, особливо для студентів і школярів. Наприклад, під землею з'явиться цілий квартал з будинками. Ми плануємо відтворити там середньовічний київський базар, відтворити оборону Подолу від татар. Для цього залучимо столичних акторів" , - каже Довбань.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.