Спецпроект

На Подолі побудують підземний інтерактивний музей

На Подолі за кілька років може з'явитися унікальний підземний інтерактивний музей. Кожен бажаючий зможе побачити "місто мертвих", як називають його археологи, спустившись під землю на Контрактовій площі. У тисяч туристів з'явиться можливість прогулятися по кварталу IX-XII століть, подивитися на побут городян древнього граду, почути гомін торжка і подивитися на битву захисників Подолу.

Про це пише segodnya.ua.

Підземний музей планують побудувати в сквері, поряд з Гостинним двором (зараз тут вентиляційна шахта метро). "У 1970 - х роках під час будівництва лінії метро, тут був відритий цілий квартал з будинками, вулицями, будівлями. Тоді частина знахідок, які заважали метро, знищили. Але на глибині 12 метрів залишилися незаймані об'єкти, які можна розкопати, вивчити і на їх основі створити унікальний для Києва інтерактивний музей старовини, в якому постане вся історія Подолу" , - розповів Михайло Сагайдак, директор Центру археології Києва, інституту археології НАН Україна.

За словами Сагайдака, "місто мертвих" ідеально зберіглося під землею. Після розливів Дніпра стародавні споруди були поховані шарами піску і до наших днів збереглися в незайманому вигляді. "Наразі ведуться підготовчі роботи зі створення інтерактивного музею, він стане частиною проекту "Київ самобутній". Поки рано говорити, як туристи зможуть потрапити в нього, розробляються кілька варіантів. Можливо, це буде ліфт або рухома доріжка. Музейний комплекс складатиметься з двох поверхів і розташується на глибині більше 12 метрів. В експозиції плануємо показати унікальні експонати з побуту киян IX- XII століть. Їх прикраси, зброю, посуд, одяг. Музей буде обладнаний сучасними технологіями, освітленням, відвідувачі поринуть в атмосферу стародавнього міста з його звуками і навіть запахом стародавнього Подолу", - каже Михайло Сагайдак.

Місце проведення розкопок планують накрити скляним куполом. Через нього туристи будуть спостерігати за їх ходом. Після їх закінчення історики приступлять до облаштування музейного комплексу. "Розкопки можуть тривати 2-3 роки. Потім знадобиться рік, для того щоб створити експозицію, - каже Сагайдак. - Я був у схожому британському музеї в місті Йорк. Він живе за рахунок туристів, які з самого ранку займають чергу, щоб побувати в музеї. Вхід коштує 8-10 фунтів". За його словами, у Києві вартість буде приблизно такою ж, а відкриття в столиці подібного закладу принесе прибуток і привабить туристів.

"Ми ведемо переговори з меценатами. Музей стане справжньою родзинкою Києва. Багато меценатів вже готові вкладати гроші в цей проект," - розповів радник голови КМДА Ігор Довбань . - "Поки ми не готові озвучити точну вартість об'єкта або назвати ціну вхідного квитка, все це обговорюється. Але можу сказати, що проект не з дешевих. Він більше під силу приватному бізнесу, оскільки вимагає значних витрат на будівництво та подальшу експлуатацію музею". За словами радника, вже зараз влада думає, чим саме наповнити об'єкт: "Він буде цікавим у плані вивчення історії Подолу, особливо для студентів і школярів. Наприклад, під землею з'явиться цілий квартал з будинками. Ми плануємо відтворити там середньовічний київський базар, відтворити оборону Подолу від татар. Для цього залучимо столичних акторів" , - каже Довбань.

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.