Спецпроект

Китай перетворить свій першій атомний підводний човен на музей

Перший побудований в Китаї атомний підводний човен "Чанчжен-1" проекту "Хань" був списаний після майже сорока років у строю ВМС КНР. За заявою китайських військових, реактори побудованого в 1970 році човна вже відправлені на утилізацію, а саму субмарину перетворять на музей і відкриють для відвідувачів.

Про це пише comments.ua.

Підводний човен "Чанчжен -1" ("Великий похід -1" ,长征, названий на честь Великого походу китайських комуністів поряд з однойменними космічними ракетами) будувалася з 1967 по 1970 рік і ще чотири роки проходила випробування.

Представники ВМС Китаю стверджують, що за весь час існування човен не стикався з серйозними аваріями. За їх запевненням, перший китайський підводний атомний корабель продемонстрував "найвищий рівень безпеки" (хоча відомо мінімум про дві катастрофи дизель-електричних китайських підводних човнів в 1983 і 2003 роках, в обох випадках із загибеллю всього екіпажу).

До 2013 року субмарина, побудована за проектом стандарту 1950-х років морально і технічно застаріла, тому була виведена зі складу флоту. Крім того, перший Атомохід КНР виявився набагато більш гучним, ніж аналогічні підводні човни інших країн, що погано вплинуло на його бойові якості.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.