У Києві вшанували пам'ять патріарха УПЦ-КП Володимира

У Києві в Інституті української літератури НАН України відбувся круглий стіл "Патріарх Володимир і його доба", в якому взяли участь науковці й громадські діячі, представники церкви.

Організаторами заходу на честь патріарха Української Православної церкви Київського патріархату Володимира (Романюка) стало об'єднання "Козацтво України".

Патріарх Володимир у юності був учасником підпілля ОУН. Військовий трибунал і - десять років концтаборів. Етапування за "маршрутом" Станіславська (Івано-Франківська) в’язниця - виправно-трудова колонія №17 на Полтавщині - Ваніно-Магадан-Колима - каторга на золотовидобувних копальнях.

У 1960-х - священик у парафіях Івано-Франківської і Коломийської єпархії РПЦ. У зв'язку з арештом історика Валентина Мороза (1970) виступив на його захист, унаслідок чого була розпущена церковна громада с. Космач Косівського району, а Романюку заборонили правити службу.

У 1972 році знову заарештований - чергові 10 років ув’язнення й заслання, в’язень Владімірського централу і спецтаборів Мордовії.

Член легендарної Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод, чільний діяч УАПЦ її третього відродження, єпископ, архієпископ, митрополит і, нарешті, Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир І –  таким був життєвий шлях Володимира (в миру Василя Романюка), однієї з найяскравіших постатей українського релігійного життя ХХ століття.

Патріарх Володимир помер у липні 1995 року. Був похований біля брами Софійського заповідника в Києві. Поховання супроводжувалося масовими сутичками із спецпідрозділом МВС "Беркут", бійці якого атакували учасників панахиди.

Як відомо, у 2011 році повідомлялося, що рідні дядько і брат нинішнього митрополита УПЦ МП Володимира (Сабодана) були підпільниками ОУН під час Другої світової війни.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.