Спецпроект

"Метрополітан" провів першу виставку робіт сліпих художників. ФОТО

Музей "Метрополітан" у Нью-Йорку провів виставку робіт, зроблених відвідувачами класів "Бачити, малюючи". Всі учасники виставки - сліпі або частково сліпі люди, і їхні малюнки натхненні експонатами, які їм описували зрячі екскурсоводи та до яких вони могли торкатися.

Про це пише nytimes.com.

Музей " Метрополітан " ще в 1908 році надавав відвідувачам інвалідні крісла, а в 1913-му - проводив лекції для сліпих дітей з державних шкіл.

На сьогоднішній день в музеї по п'ятницях відкриваються "мультисенсорні станції", які допомагають відвідувачам з різними видами інвалідності знайомитися з мистецтвом за допомогою дотику, нюху, музики і вербального опису.

Екскурсії для людей з вадами зору

У музеї також проводяться спеціальні екскурсії для глухих відвідувачів.

Слідом за "Метрополітан" інші музеї США та Європи також задалися метою зробити мистецтво доступним для інвалідів. Багато музеїв влаштовують виїзні виставки, виділяють окремі скульптурні зали для сліпих і проводять окремі заняття для дітей з когнітивними порушеннями.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.