Спецпроект

"Метрополітан" провів першу виставку робіт сліпих художників. ФОТО

Музей "Метрополітан" у Нью-Йорку провів виставку робіт, зроблених відвідувачами класів "Бачити, малюючи". Всі учасники виставки - сліпі або частково сліпі люди, і їхні малюнки натхненні експонатами, які їм описували зрячі екскурсоводи та до яких вони могли торкатися.

Про це пише nytimes.com.

Музей " Метрополітан " ще в 1908 році надавав відвідувачам інвалідні крісла, а в 1913-му - проводив лекції для сліпих дітей з державних шкіл.

На сьогоднішній день в музеї по п'ятницях відкриваються "мультисенсорні станції", які допомагають відвідувачам з різними видами інвалідності знайомитися з мистецтвом за допомогою дотику, нюху, музики і вербального опису.

Екскурсії для людей з вадами зору

У музеї також проводяться спеціальні екскурсії для глухих відвідувачів.

Слідом за "Метрополітан" інші музеї США та Європи також задалися метою зробити мистецтво доступним для інвалідів. Багато музеїв влаштовують виїзні виставки, виділяють окремі скульптурні зали для сліпих і проводять окремі заняття для дітей з когнітивними порушеннями.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.