У Чернігові відкрили виставку на честь першого директора "Хімволокна"

До 100-річчя від дня народження першого керівника Чернігівського "Хімволокна" у місцевому історичному музеї ім.Тарновського відкрилася виставка "Перший директор. В.Я. Радченко".

Про це повідомляє "Музейний простір".

В’ячеслав Якович Радченко народився 28 вересня 1913 р. в м. Шостка Чернігівської губернії (нині Сумської області). Після закінчення Шосткинського хіміко-технологічного технікуму з 1933 р. працював на першому в країні Клинському заводі хімічного волокна (Московська область).

З травня 1942 р. по жовтень 1945 р. – заступник командира 58-го гвардійського артилерійського полку.

У 1956-1969 роках – директор Чернігівського заводу синтетичного волокна, одного з головних підприємств міста і регіону, чільного представника хімічної промисловості країни.

За роки його директорства створено соціальну базу підприємства: побудовано 33 житлових будинки, робітничі гуртожитки, Палац культури, піонерський табір та інше.

За кошти підприємства будувалася обласна лікарня. Радченко домігся відкриття в Чернігові політехнічного інституту (нині – Технологічний університет) і запровадження тролейбусного сполучення (1964).

У вересні 2012 р. міський Палац культури – колишній Палац культури хіміків – отримав ім’я В'ячеслава Радченка.

На виставці експонується понад 70 предметів, пов’язаних з життям і діяльністю Радченка - фотографії, бойові ордени і медалі, відзнаки за трудові досягнення, дипломи, копії документів, прапори соцзмагань хімічного підприємства.

Виставка буде працювати до кінця 2013 року.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.