Спецпроект

Музей Сталіна в Горі змінить контекст експозиції

Державний музей Сталіна в його рідному місті Горі в Східній Грузії в 2014 році буде оновлено з точки зору зміни контексту експозиції.

Про це пише newsru.com.

"У рамках проекту буде змінено контекст експозиції. Він буде реалістичним, про те, що насправді відбувалося в той час (правління Сталіна). Зміст експозиції буде переглянуто. Існуюча там експозиція служила культу особи Сталіна, а нова експозиція буде заснована на реальних, історичних фактах", - розповіла радник міністра культури і охорони пам'яток Грузії у сфері культурної спадщини Інга Карая.

Радник міністра наголосила, що нова експозиція "не буде агресивною і спрямованої проти Сталіна" . Навесні 2012 року передбачалося, що музей Йосипа Сталіна в Горі буде перетворений на музей сталінізму.

У ході реекспозиції музей не буде закриватися, і гості зможуть відвідувати його без перешкод. Проект завершиться до кінця 2014 року.

Стосовно пам'ятника Сталіну в центрі Горі, який демонтували в 2010 році, а потім прийняли рішення відновити, то це питання поки не вирішене. "Якщо пам'ятник буде переданий музею, він буде виключно музейним експонатом, а не пам'ятником", - зазначила Карая.

Державний музей Сталіна був заснований в 1937 році з ініціативи Лаврентія Берія. У ньому зберігається понад 47 тисяч експонатів. У музейний комплекс входять меморіальний будинок, де народився Сталін, будівля для експозицій, особистий вагон Сталіна, в якому він приїжджав на зустрічі з союзниками в Тегеран, Ялту і Потсдам. У музеї зберігаються також і особисті речі "вождя народів".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.