Спецпроект

ВИСТАВКА ПРО ТЕ, ЯК СВІТ РЕАГУВАВ НА ГОЛОДОМОР

Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" презентує виставку-дебати "Геноцид українського народу: реакція міжнародної спільноти".

Про це повідомляє прес-служба музею.

Мета заходу полягає у вшануванні пам’яті невинно убієнних, дослідженні ставлення світової спільноти до Голодомору 1932-1933 років в Україні, висвітленні діяльності закордонних громадських організацій, церкви та окремих громадян щодо надання допомоги голодуючим в УСРР, розкритті процесу вшанування пам’яті загиблих від штучного голоду на Заході, з’ясуванні особливостей визнання Голодомору-геноциду міжнародною спільнотою та характеристиці стану вивчення теми західними дослідниками.

Експозиція виставки складається з декількох взаємодоповнюючих частин – інформаційних плакатів, документів у виставкових вітринах та тематичного фільму.

Вітчизнянні та закордонні дослідники обміняються думками щодо висвітлення тематики Голодомору-геноциду, за допомогою яких присутні зможуть осмислити підґрунтя подій і вчинків у загальнолюдському розумінні та збагнути різні точки зору.

Час і місце заходу: 23 жовтня 2013 року о 14:00. Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" (Київ, вул. Лаврська, 3, метро "Арсенальна").

Прес-служба зазначає, що в експозиції висвітлено шляхи й форми надання допомоги голодуючим українцям, охарактеризовано діяльність закордонної громадськості, наукових установ, священнослужителів та засобів масової інформації щодо поновлення історичної правди, розкрито процес визнання міжнародною спільнотою Голодомору геноцидом українського народу.

В експозиції виставки представлено архівні документи, світлини та періодичні видання.

У широкому шпагаті. Дипломатія "Одноденної держави"

Гітлер спростував заяви, згідно якими він був, начебто, вплутаний в українські справи: "Якщо я б був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошував б арбітражного рішення, яке зробило Карпатську Україну нежиттєздатною".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.