У Дніпродзержинську розбили обличчя Леніну. ВІДЕО

У Дніпродзержинську невідомі пошкодили пам’ятник Леніну.

Про повідомили місцеві жителі, пише Радіо Свобода.

За їхніми словами, у кам’яної скульптури в районі "Соцмісто" відбили ніс і підборіддя.

У мережі з’явилось відео пошкодженого монумента.

(Відео користувача Youtube Сергій Петренко)

У міському управлінні міліції факт пошкодження скульптури підтвердили, але кажуть, що ніяких заяв зі скаргами не надходило.

Міліція достеменно не знає, коли саме пам'ятник пошкодили.

За даними місцевих жителів Дніпродзержинська, монумент Леніну був пошкоджений в ніч на Покрову, 14 жовтня.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник більшовицького перевороту в Російській республіці (осінь 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Як відомо, в серпні 2013 року Новоград-Волинська міськрада вирішила демонтувати пам'ятник Леніну на центральній площі міста. Пізніше в Бердичеві (Житомирська область) невідомі знищили голову місцевого пам'ятника.

У червні 2013 року депутати Сумської міськради проголосували за демонтаж двох монументів Леніну в місті.

У лютому 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

У лютому 2012-го комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась прийняти пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка до комунальної власності міста Києва.

У квітні 2012 року КПУ встановила пам'ятник Леніну в центрі Красноармійська Донецької області.

У червні 2011 року комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

Дивіться також:

На Львівщині знищили пам'ятник УПА, на Житомирщині - Леніна

У Бухаресті відреставрували Ілліча у вигляді багатоголової гідри. ФОТО

У Донецьку під час реставрації спотворили Леніна. ФОТО

В Україні відновлено 80 пам'ятників Леніну - нардеп-комуніст

За розбитого у Києві Леніна дали 2-3 роки умовно

"Радянських" назв вулиць у 20 разів більше, ніж "незалежних". СТАТИСТИКА

Всі матеріали за темою "Ленін"

Всі матеріали за темою "Вандалізм"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.