Спецпроект

Дніпропетровські пошуковці передадуть знайдений літак у музей

Члени історико-пошукової організації "Пошук-Дніпро" подарують Дніпропетровському історичному музею імені Яворницького дві тисячі експонатів часів Другої світової.

Про це пише dp.kp.ua.

Найбільш цінними є фрагменти літака ЛА-5, який був збитий ворогом під час визволення Дніпропетровська. Історії його бойового шляху буде присвячена окрема експозиція.

За словами керівника першої пошукової групи ІПО "Пошук-Дніпро" Андрія Біжко, частини літака були виявлені на одному з плацдармів річки Дніпро у Верхньодніпровському районі.

"Цей літак входив до складу триста другої винищувально-авіаційної дивізії, в якій свого часу служив тричі герой Радянського Союзу, льотчик Іван Кожедуб, - розповів Андрій Біжко.

Також до музею будуть передані фрагменти важкої військової техніки і озброєння як Червоної Армії, так і Вермахту, особисті речі бійців і побутова атрибутика того часу. Всі ці предмети були знайдені в місцях, де проходили бої.

Дивіться також: "Екскурсія Дніпропетровським історичним музеєм. ФОТО"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.