Спецпроект

Одеське кладовище перетворять на музей

В одеській мерії пройшла презентація Програми реконструкції та розвитку парку культури та відпочинку "Преображенський" з меморіальним комплексом на 2014-2016 роки.

Про це пише 048.ua.

Реконструкція парку "Преображенський" із створенням на його території історико-меморіального комплексу розрахована на три роки. Заплановане фінансування - 13 мільйонів гривень. Реалізація програми розбита на три етапи.

Парк Преображенський не знав реконструкції 30 років

"Перший етап реалізації програми - це збір необхідних бібліографічних, етнографічних, історичних та архівних матеріалів, установка меж парку в натурі, розробка генерального плану парку з перспективою подальшого розвитку території, встановлення огородження парку та облаштування вхідних вузлів, розробка проекту музею, парку скульптур та музею "Міні-Одеса". Другий етап - благоустрій території з розміщенням малих архітектурних форм на центральній алеї, будівництво музею меморіально комплексу, освітлення та озеленення території. Третій етап - організація музейної експозиції з установкою комп'ютерно - інформаційного комплексу з історії першого кладовища Одеси, облаштування парку скульптур і парку "Міні-Одеса", завершення благоустрою території, установка системи сигналізації і камер спостереження", - зазначив начальник міського управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Андрій Шелюгін.

Для реалізації програми, крім бюджетних коштів, планується задіяти залучені кошти від меценатів та спонсорів.

7 листопада програма буде розглянута на засіданні виконкому Одеської міської ради, а потім - винесена на розгляд та затвердження депутатського корпусу.

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.