Спецпроект

Німецькі музеї обговорять методи трактування "незручної" історії

Німецькі історики критикують східнонімецькі музеї за те, що в них практично не зачіпається тематика, пов'язана з періодом нацистської диктатури в Німеччині та диктатури СЄПН в НДР. Цій проблемі присвячена триденна наукова конференція, що відкривається в четвер, 17 жовтня, у Потсдамі

Про це пише dw.de.

"Денацифікована зона? Як висвітлюють період націонал-соціалізму східнонімецькі міські та регіональні музеї", - така тема форуму, організованого в Потсдамському музеї Музейним об'єднанням федеральної землі Бранденбург спільно з Постдамським Центром вивчення сучасної історії.

Музейним працівникам надається можливість активно обговорити те, як поставити заслін праворадикальних проявам і формуванню екстремістських настроїв у суспільстві. При цьому організатори конференції допускають, що диференційованого підходу до трактування історії націонал-соціалізму в регіонах не уникнути.

Втім, призначення даної конференції якраз і полягає в тому, щоб допомогти краєзнавчим музеям у формуванні їх ідентичності та методів роботи з цільовою аудиторією, підкреслюють організатори форуму.

Берлінський вчений Клаус Альхайм напередодні Потсдамського форуму нагадав про те, що для молодого покоління німців епоха націонал-соціалізму та вчинені в той період злочини проти людяності канули в далеке минуле. І для того щоб протистояти забуттю і просвіщати молодь, "необхідні хороші регіональні музеї та меморіали", вважає Клаус Альхайм.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.