У Гданську встановили червоноармійця-ґвалтівника. ФОТО

На алеї Перемоги у Гданську (Польща) встановили бетонний пам'ятник - солдат у шоломі з червоноармійською зіркою збирається ґвалтувати жінку в цивільному.

Про це повідомило Trojmiasto.pl.

Персонажі скульптури мають натуральні розміри. Однією рукою ґвалтівник тримає свою жертву за волосся, іншою - пістолет, яким погрожує жінці.

Виготовлений у стилі "соціалістичного реалізму" монумент установив (без дозволу міської влади) студент місцевої Академії мистецтв Єжи-Богдан Шумчик.

Скульптор назвав свій твір "Komm Frau", що німецькою означає "Пішли, жінко". Як стверджує видання, цими словами радянські солдати зверталися до жінок, яких хотіли зґвалтувати . Очевидно, йдеться про радянський наступ у Східній Прусії [нині Калінінградська область РФ і північна Польща - ІП].

Фото: trojmiasto.pl

Скульптор встановив свою роботу на постаменті соціалістичного пам'ятника визволителям Гданська - танку Т-34.

На таких танках узимку 1945 року війська Другого Білоруського фронту Червоної армії разом із польськими союзниками вели бої з німцями за Данциґ-Гданськ, який після війни увійшов до складу соціалістичної Польщі.

Зірка і погони

Встановлену в часи Польської Народної республіки "тридцятьчетвірку" регулярно розмальовували і обписували антикомуністичними гаслами. Але "контр-скульптуру" розмістили біля танку вперше, повідомляє видання.

"Скульптура присвячена історичній правді, - зазначив автор пам'ятника. - Йдеться про долю жінки під час війни".

За словами Шумчика, він "не є русофобом" і не цікавиться політикою, тільки мистецтвом.

"Хотів показати цим твором, що досі є люди, які знають і пам'ятають історію, - сказав він. - Знаю, що скульптура вульгарна  і може бути сприйнята погано, але такою є історія".

 

Скульптура виготовлена і встановлена коштом автора. Шумчик зізнався, що планував поставити її - теж без офіційного дозволу - біля Бранденбурзьких воріт у Берліні, але не мав коштів на перевезення.

Скульптура не простояла й доби. Вранці про її появу міській поліції повідомила "обурена характером монументу" мешканка Гданська. Міська влада прибрала бетонного гвалтівника і його жертву.

Нагадаємо, в червні 2011 року у столиці Болгарі Софії невідомі розмалювали пам'ятник бійцям Третього Українського фронту, зобразивши їх у вигляді персонажів західної мас-культури.

Дивіться також: "Навіщо я народилася дівчинкою?" Спогади зґвалтованої німкені"

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.