Анонс: зустріч "Жінки-повстанці у Другій світовій"

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" напередодні 65-ї річниці операції "Вісла" організовує творчу зустріч з Марією Паньків – українським громадським діячем у Польщі, журналістом, дослідником історії українського жіноцтва.

Секретар Союзу Українок Польщі, член редакції газети "Наше слово", сподвижниця українського культурного життя у Польщі п. Марія презентуватиме свої видання "Віра-Надія-Любов" (у 2-х томах), "Даровано життя, щоб правду розказати" i "Теофілія".

Книги містять упорядковані спогади українок, учасниць визвольного руху, жертв примусових депортацій українців під час операції "Вісла". У спогадах висвітлено різні віхи складної історії українського жіноцтва та боротьби за державність у ХХ столітті.

Особисті звитяги та переживання переплелися із драмою всього українського народу, яка втілилась у діяльності українського національного підпілля у 1920-1930-х рр., подіях Другої світової війни,  повоєнних депортаціях та репресіях.

У виданні "Даровано життя, щоб правду розказати" зібрано спогади українців, вцілілих у трагедії українського села Павлокома.

Час і місце: 14 березня 2012 року о 15:00. Актова зала головного корпусу Національного університету "Львівська політехніка", вул. Степана Бандери, 12, II-й поверх.

У презентації візьмуть участь: Руслан Забілий, директор Національного музею "Тюрма на Лонцького"; Надія Кохалевич, голова Львівської обласної організації Всеукраїнської ліги українських жінок; Ігор Калинець, громадський діяч, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка; Володимир Середа, голова товариства "Надсяння".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.