На могилі лідера "Братів Гадюкіних" відкрили пам'ятник. ФОТО

На могилі лідера рок-гурту "Брати Гадюкіни" Сергія Кузьминського відкрили пам'ятник. Монумент має вигляд прямокутника - дзеркального з одного боку та іржавого з іншого.

Саме таким, за словами друзів, був Кузя: відкритість та доброзичливість у ньому поєднувалась з гостротою слів та брутальністю поведінки, повідомляє Високий Замок.

У присутності рідних, близьких і численних прихильників пам'ятник презентували скульптор Олексій Золотарьов та клавішник гурту "Брати Гадюкіни" Павло Крохмальов.

І позитивний, і негативний бік характеру музиканта відобразився у його піснях, тому скульптуру пронизує птах - символ свободи та творчого польоту.

Фото: galinfo.com.ua

"Тут закладена багатогранність особистості Кузі, - пояснив свій задум автор скульптури Олексій Золотарьов. - Це абстрактний образ свободи духу".

Зворотній бік

Друзі наспівували куплети пісень "Братів Гадюкіних", дехто з шанувальників приніс раритетні записи гурту, інші прийшли з музичними інстументами і виконували відомі композиції Кузі.

 

У жовтні 2012 року депутати Мостиської міськради (Львівська область) назвали одну з нових вулиць у місті на честь Сергія Кузьминського.

Вокаліст і автор пісень львівського рок-гурту "Брати Гадюкіни" Сергій Кузьминський помер у Києві у серпні 2009-го. Йому було 46 років. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Дивіться також:

1989: Сестричка Віка співає пісню на слова Кузьминського. ВІДЕО

Львів часів Кузьминського. Місто, про яке не хочуть знати

1995: "Океану Ельзи" вперше на телебаченні. ВІДЕО

50 років аудіокасеті. Носій, який розвалив соціалізм. ФОТО

1989: "Піду втоплюся..." на першій "Червоній Руті". ВІДЕО

1986: Віктор Цой стає кінозіркою в Києві. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Музика"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.