Спецпроект

У Сухумі відкрився музей історії зарубіжних абхазів

У столиці невизнаної республіки Абхазія відкрився Музей історії зарубіжних абхазів імені Омара Бейгуаа.

Про це повідомляє rus.ruvr.ru.

Музей розташований у будинку № 9 по вулиці Чачба. Тут зібрані старовинні фотопортрети абхазів з діаспор, численні фотознімки, що зафіксували різні моменти життя співвітчизників за кордоном, книги, видані в Туреччині, які розповідають про життя абхазьких махаджіров в різні століття, карти, що відображають зміни етнодемографічної ситуації , і багато іншого.

Одна з кімнат цілком присвячена життю і творчості Омара Бейгуаа: тут його мармуровий бюст, особисті речі, рукописи, твори, фотоматеріали.

Омар Бейгуаа - абхазький поет, який жив і писав в Туреччині.

Теми

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.