АНОНС: лекція В'ятровича про ідеологію ОУН

"Від містики до політики: розвиток ідеології та програми ОУН" — з такою публічною лекцією до 71-ї річниці УПА виступить історик, дослідник визвольного руху Володимир В’ятрович.

Кандидат історичних наук, автор кількох монографій з історії визвольного руху розповість про те, як формувалася ідеологія Організації українських націоналістів, що стала ідейною платформою визвольної боротьби УПА.

"Від початку 1920-х років, коли термін "український націоналізм" починає входити в суспільно-політичний дискурс українців, до 1950 року, коли ухвалено остаточний варіант програми ОУН, — ці роки були часом пришвидшеної модернізації всього світу і українського суспільства зокрема", - зазначив В'ятрович.

На думку історика, гнучкість ідейно-політичних засад ОУН була тим чинником, що забезпечив організації провідну роль в українському визвольному русі 1920-1950-х років.

Час і місце: 13 жовтня, неділя, 13:00. Львів, музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (вул. С. Бандери, 1, вхід із вул. К. Брюллова).

Володимир В’ятрович у 2008-2010 роках очолював Архів СБУ та розсекретив колишні архіви КГБ. У 2010-2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. Автор шести книг з історії визвольного руху.

Працює в Національному університеті "Києво-Могилянська академія", очолює вчену раду Центру досліджень визвольного руху, член наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.