100 РОКІВ "МЕРТВІЙ ПЕТЛІ". ЗРОБЛЕНО В КИЄВІ

27 серпня (9 вересня за новим стилем) 1913 року командир Київського авіаційного загону Петро Нестеров уперше в історії авіації здійснив "мертву петлю". Це була перша фігура вищого пілотажу у світі. А відбувалося все у небі Києва, над Шулявкою.

О 18-ій із гаком годині вечора підпоручик Нестеров на літаку "Ньюпор-IV" із двигуном потужністю 70 кінських сил піднявся над Сирецьким військовим летовищем [у 1920-х територія аеродрому була забудована павільйонами кінофабрики ВУФКУ, нинішньої студії ім.Довженка - ІП].

На висоті 600 метрів льотчик уперше у світі здійснив "мертву петлю" (вертикальний політ по замкненому колу), що згодом стала називатися "петлею Нестерова".

Петро Нестеров біля "Ньюпора", на якому мертвопетлював

У лютому 1914 року Київське Товариство повітроплавання відзначило свого члена Петра Нестерова за наукову розробку питання про глибокий крен і за здійснену ним "мертву петлю", присвоївши йому золоту медаль Товариства. Армія підвищила льотчика до штабс-капітана.

І до, і після свого досягнення член Київського товариства повітроплавання Нестеров провадив цікаві експерименти.

Виконання мертвої петлі. Фото: en.wikipedia.org

У липні 1913 року він без попередньої підготовки здійснив переліт за маршрутом Київ-Остер-Ніжин-Київ. За кілька днів повторив цей переліт, але вже на чолі групи з трьох літаків. То був перший у світі груповий переліт строєм, з чотирма посадками на обраних із повітря, не підготовлених заздалегідь майданчиках.

Маючи ґрунтовні теоретичні звання і пілотажний досвід, Петро Нестеров теоретично обгрунтував можливість виконання глибоких віражів і здійснив їх на практиці.

Петро Нестеров

У березні 1914 на літаку "Ньюпор"-IV Нестеров із механіком Руденком здійснив переліт Київ-Одеса (за три години), а через кілька днів — Київ-Севастополь.

Улітку 1914 року льотчик вирушив на фронт Першої світової війни. 26 серпня (8 вересня за новим стилем) під час кампанії за Львів біля галицького села Воля-Висоцька він здійснив перший у світі авіатаран, атакувавши і збивши більший за розміром австрійський літак. Обидва авіатори і помічник австрійського пілота загинули.

Могила Нестерова на Лук'янівському цвинтарі в Києві

Посмертно Нестеров був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеню, йому надали чин капітана. Родині призначили найвищу на той час пенсію — 1890 рублів на рік.

Труну з тілом Петра Нестерова привезли до Києва. Попрощатися прийшли десятки тисяч киян. Його відспівали у Микільському військовому соборі [зараз на його місці - Палац дітей і юнацтва - ІП] на Печерську і поховали під дерев'яним хрестом на Аскольдовій могилі, поруч з п'ятьма іншими пілотами.

Пам'ятник Нестерову і його рекорду біля Київського авіаційного заводу

Радянська влада вирішила перетворити на парк старовинне аристократичне кладовище на Аскольдовій могилі. 1938 року прах Нестерова перепоховали на Лук'янівському цивільному цвинтарі (ділянка № 13-1, ряд 2, місце 6).

У 1962 році Міжнародна авіаційна федерація ввела перехідний приз для переможця першості світу з вищого пілотажу — кубок імені Нестерова.

Дивіться також:

Аерофотозйомка Першої світової війни. ФОТО

Перший український авіатор - оспіваний Блоком соратник Міхновського

Аеропорт "Бориспіль" імені Ігоря Сікорського?

Іван Кожедуб. Великий українець і найбільший ас союзників

Як СРСР збивав над Карелією корейський "боїнг". ФОТО

Інші матеріали за темою "Авіація"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.