У Криму постраждали два реконструктори війни 1953-56 років

У Бахчисарайському районі Криму під час історичної реконструкції Альмінської битви Кримської війни 1853-1856 років унаслідок вибуху порохових зарядів постраждали дві людини.

Про це повідомила прес-служба Головного управління ДСНС України в Криму.

Унаслідок необережного поводження з вогнем вибухнули порохові заряди, внаслідок чого постраждали житель Києва, 1980 р.н., та мешканець Севастополя, 1965 р.н. Постраждалих з опіками обличчя і рук доправили до лікарні № 4 Севастополя.

Як повідомлялося, у Криму тривають пам'ятні заходи, присвячені дню пам'яті воїнів, полеглих у роки Кримської війни 1853-1856 рр.

Одним з основних заходів була реконструкція історичних подій на полі Альмінської битви в селі Віліне (Бурлюк) Бахчисарайського району, що відбулася 28 вересня. У реконструкції брали участь військово-історичні клуби з Росії, Білорусі, Великобританії, Франції та України.

Як відомо, у жовтні 2011 року під час показових виступів на фестивалі в Кам'янці-Подільському загинув реконструктор із Москви - один із учасників влучив москвичу у голову шомполом, забутим у стволі мушкета. 

Східна війна 1853-1856 років велася між Російською імперією й коаліцією Англії, Франції і Туреччини за контроль над протоками з Чорного у Середземне море і нинішніми територіями Румунії та Молдавії. Основні бойові дії розгорталися в Криму, тому війна увійшла у світову історіографію як Кримська.

У ході бойових дій союзникам вдалося сконцентрувати угруповання армії і флоту на Чорному морі і здійснити успішну висадку в Криму десантного корпусу, нанести російської армії низку поразок і після річної облоги захопити Севастополь.

Українці брали участь у боях на боці обох конфліктуючих сторін, переважно у складі Російської імперської армії та флоту.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.