У Криму постраждали два реконструктори війни 1953-56 років

У Бахчисарайському районі Криму під час історичної реконструкції Альмінської битви Кримської війни 1853-1856 років унаслідок вибуху порохових зарядів постраждали дві людини.

Про це повідомила прес-служба Головного управління ДСНС України в Криму.

Унаслідок необережного поводження з вогнем вибухнули порохові заряди, внаслідок чого постраждали житель Києва, 1980 р.н., та мешканець Севастополя, 1965 р.н. Постраждалих з опіками обличчя і рук доправили до лікарні № 4 Севастополя.

Як повідомлялося, у Криму тривають пам'ятні заходи, присвячені дню пам'яті воїнів, полеглих у роки Кримської війни 1853-1856 рр.

Одним з основних заходів була реконструкція історичних подій на полі Альмінської битви в селі Віліне (Бурлюк) Бахчисарайського району, що відбулася 28 вересня. У реконструкції брали участь військово-історичні клуби з Росії, Білорусі, Великобританії, Франції та України.

Як відомо, у жовтні 2011 року під час показових виступів на фестивалі в Кам'янці-Подільському загинув реконструктор із Москви - один із учасників влучив москвичу у голову шомполом, забутим у стволі мушкета. 

Східна війна 1853-1856 років велася між Російською імперією й коаліцією Англії, Франції і Туреччини за контроль над протоками з Чорного у Середземне море і нинішніми територіями Румунії та Молдавії. Основні бойові дії розгорталися в Криму, тому війна увійшла у світову історіографію як Кримська.

У ході бойових дій союзникам вдалося сконцентрувати угруповання армії і флоту на Чорному морі і здійснити успішну висадку в Криму десантного корпусу, нанести російської армії низку поразок і після річної облоги захопити Севастополь.

Українці брали участь у боях на боці обох конфліктуючих сторін, переважно у складі Російської імперської армії та флоту.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.