Спецпроект

До Музею авіації в Києві привезли нові літаки. ФОТО

Напередодні 10-річного ювілею Музей авіації отримав два подарунки: пасажирські літаки Ан-28 і Let L​​-410.

Про це пише segodnya.ua.

L-410 (пасажирський літак чеського виробництва) був презентований музею начальником Кіровоградської льотної академії Сергієм Неділько, а Ан-28 - приватною особою.

Перевезення Ан-28 викликало ажіотаж у водіїв авто на Жулянському шляхопроводі: УАЗик тягнув за собою літак без крил. ДАІ зупинило його перевезення, у водія не виявилося дозволу на перевезення великогабаритних вантажів, тому літак відбуксирували в кишеню на Окружній.

"Пізно ввечері, коли траса стала практично порожньою, ДАІ дозволило продовжити транспортування, - розповів провідний науковий співробітник музею Валерій Романенко. - А о п'ятій ранку доставили в музей. У п'ятницю вранці до столиці привезли і подарунок з Кіровограду".

Розібраний L-410 із Кіровограду привезли на трейлері. Фото: Антон Довбуш, segodnya.ua

Нові експонати будуть використовуватися і як навчальні посібники для студентів НАУ.

"L-410 доci популярні, - наголосив Романенко. - Обидві машини - свого роду літаючі маршрутки, 18-19 місць, використовувалися місцевими авіалініями для польотів на 500-1000 км".

А так цей красень виглядає у польоті. Фото: www.airplane-pictures.net

Ювілей Державний музей авіації святкуватиме з 4 по 6 жовтня. Разом з новими надходженнями його колекція складає 90 літаків, як військових, так і пасажирських, і навіть два безпілотника.

Дивіться також: "Екскурсія Київським музеєм авіації. ФОТО"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.