Спецпроект

Музей підводних човнів у Балаклаві відкриє нові приміщення

Військово-морський музейний комплекс "Балаклава" (музей підводних човнів) у 2014 році відкриє нові експозиції про підземний Севастополь та історію флоту.

Про це пише sevastopol.su.

Довгий час експозиції не оновлювались. У 2014 році відвідувачі музею підводних човнів зможуть побачити експозиції, присвячені історії Військово - морських сил України і "Історії підземних фортифікаційних споруд" - підземному Севастополю.

Остання експозиція буде унікальною. Можна буде побачити документи і почути інформацію, яка раніше була засекречена і ніде не оприлюднювалася.

Крім того, планується відкрити зал з експонатами і документами про історію морських військово-диверсійних сил і кілька приміщень, де будуть показувати військово-історичні фільми.

Музей підводних човнів почав роботу в 2002 році.

1 серпня 2005 відкрилася експозиція "Історія освіти та становлення Військово-морських сил України".

Тут представлені адміральські мундири командувачів - Кожина, Безкоровайного, предмети з підводного човна "Запоріжжя" - індивідуальний дихальний апарат, радіобуй, зимова форма підводника .

В експозиційному залі є стенди з прапорами ВМС ЗС України, нарукавними знаками різних підрозділів, кораблів управління ВМС. У залах експонується різне озброєння, яке використовується підводними кораблями, підводними човнами, морською піхотою, береговою артилерією.

Комбінована протиатомна фортифікаційна споруда для ремонту і укриття підводних човнів будувалася в період 1953-1961 років. Завод працював до 1993 року.

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.