Спецпроект

500-річну львівську писанку віддали до Коломийського музею. ФОТО

500-річний писанку, яку львівські археологи знайшли в серпні під час розкопок на вулиці Шевській, передали в Коломийський національний музей. Саме там знаходиться єдиний в світі Музей писанки.

Про це пише kp.ua.

Цінну знахідку знайшли на глибині п'яти з половиною метрів. На древнє гусяче яйце з видряпаним візерунком випадково наштовхнулися під час розкопок водозбірників XV-XVI століть.

Раніше львівським археологам не вдавалося знайти таких древніх писанок на яєчній шкаралупі, адже матеріал, з якого вона виготовлена​​, недовговічний.

Писанка, знайдена у Львові

"Раніше знаходили давньоруські писанки XII-XIII ст. Зокрема в Києві, Жидачеві, Белзі. У цьому році нам пощастило знайти писанки на Львівщині та на Волині. Однак вони були керамічними, - розповів молодший науковий співробітник НДЦ "Рятівна археологічна служба" України Остап Лазурко. - А ось писанка, знайдена нами в водозбірнику, зроблена на шкаралупі, ймовірно, гусячого яйця. І вона дуже добре збереглася, приблизно на 80-90%. Раніше львівським археологам не вдавалося знайти таких стародавніх артефактів".

Дивіться також: "У Львові знайшли старовинну каналізацію. ФОТО"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.