Спецпроект

500-річну львівську писанку віддали до Коломийського музею. ФОТО

500-річний писанку, яку львівські археологи знайшли в серпні під час розкопок на вулиці Шевській, передали в Коломийський національний музей. Саме там знаходиться єдиний в світі Музей писанки.

Про це пише kp.ua.

Цінну знахідку знайшли на глибині п'яти з половиною метрів. На древнє гусяче яйце з видряпаним візерунком випадково наштовхнулися під час розкопок водозбірників XV-XVI століть.

Раніше львівським археологам не вдавалося знайти таких древніх писанок на яєчній шкаралупі, адже матеріал, з якого вона виготовлена​​, недовговічний.

Писанка, знайдена у Львові

"Раніше знаходили давньоруські писанки XII-XIII ст. Зокрема в Києві, Жидачеві, Белзі. У цьому році нам пощастило знайти писанки на Львівщині та на Волині. Однак вони були керамічними, - розповів молодший науковий співробітник НДЦ "Рятівна археологічна служба" України Остап Лазурко. - А ось писанка, знайдена нами в водозбірнику, зроблена на шкаралупі, ймовірно, гусячого яйця. І вона дуже добре збереглася, приблизно на 80-90%. Раніше львівським археологам не вдавалося знайти таких стародавніх артефактів".

Дивіться також: "У Львові знайшли старовинну каналізацію. ФОТО"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.