Спецпроект

В музеї жертв голодоморів демонструють кіно-трилогію "Хлібна гільйотина"

25, 26, 27 вересня 2013 року о 15.00 Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" пропонує для перегляду трилогію "Хлібна гільйотина", що складається з фільмів "Цар-голод", "Великий перелом" та "Німий подзвін".

Про це повідомив генеральний директор музею, Віктор Діденко.

У фільмі "Цар-голод", 25 вересня 2013 року, глядач почує розповідь більшовика, що служив соціалізму, та за наказом керівників допомагав використовувати голод у боротьбі проти заможних. Влада в 20-30 роках ХХ ст. нищила еліту інтелігенції – мозок народу, традиції християнської моралі – церкву. Більшовики прагнули зруйнувати українську ідентичність, прагнення до волі, хотіли стерти генетичну пам'ять народу. Герой, від якого іде монолог, розумів, що заможні були приречені. Як людина він їм співчував, як більшовик – не мав права.

26 вересня 2013 року буде транслюватися фільм "Великий перелом", в основу якого покладено історію селянина, що розповідає, як ті хто не вмів і не хотів працювати вибивали хліб у селян. Люди, захищаючись від колективізації, перестали сіяти хліб. Більшовики вперше в історії людства оголосили кримінальних злочинців соціально близьким елементом та вирішили покарати людину, що краде власний хліб, вирощений своїми руками і на своїй землі. Це було не просто масове вбивство. Селянин доводить, що державі хліб не потрібен був, метою терору було бажання поставити на межу виживання українську націю.

Трилогія завершиться фільмом "Німий подзвін" 27 вересня 2013 року. Стрічка відтворює погляд сучасника, що народився у 70-тих роках та аналізує події минулого. Сучасник проводить паралелі: коли українці вмирали від голоду - влада урочисто відзначала пуск Дніпрогесу та запросила сотні гостей. Банкет, з горілкою та винами, м’ясом та хлібом, під час голодного мору тривав два дні. І таких прикладів було багато. Третій фільм наочно показує, що "Хлібна гільйотина" діяла безвідмовно: відсікала кому голову, кому совість, стираючи грань між добром і злом, ніби піддаючи народ тотальному духовному геноциду.

Теми

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.