Спецпроект

В музеї жертв голодоморів демонструють кіно-трилогію "Хлібна гільйотина"

25, 26, 27 вересня 2013 року о 15.00 Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" пропонує для перегляду трилогію "Хлібна гільйотина", що складається з фільмів "Цар-голод", "Великий перелом" та "Німий подзвін".

Про це повідомив генеральний директор музею, Віктор Діденко.

У фільмі "Цар-голод", 25 вересня 2013 року, глядач почує розповідь більшовика, що служив соціалізму, та за наказом керівників допомагав використовувати голод у боротьбі проти заможних. Влада в 20-30 роках ХХ ст. нищила еліту інтелігенції – мозок народу, традиції християнської моралі – церкву. Більшовики прагнули зруйнувати українську ідентичність, прагнення до волі, хотіли стерти генетичну пам'ять народу. Герой, від якого іде монолог, розумів, що заможні були приречені. Як людина він їм співчував, як більшовик – не мав права.

26 вересня 2013 року буде транслюватися фільм "Великий перелом", в основу якого покладено історію селянина, що розповідає, як ті хто не вмів і не хотів працювати вибивали хліб у селян. Люди, захищаючись від колективізації, перестали сіяти хліб. Більшовики вперше в історії людства оголосили кримінальних злочинців соціально близьким елементом та вирішили покарати людину, що краде власний хліб, вирощений своїми руками і на своїй землі. Це було не просто масове вбивство. Селянин доводить, що державі хліб не потрібен був, метою терору було бажання поставити на межу виживання українську націю.

Трилогія завершиться фільмом "Німий подзвін" 27 вересня 2013 року. Стрічка відтворює погляд сучасника, що народився у 70-тих роках та аналізує події минулого. Сучасник проводить паралелі: коли українці вмирали від голоду - влада урочисто відзначала пуск Дніпрогесу та запросила сотні гостей. Банкет, з горілкою та винами, м’ясом та хлібом, під час голодного мору тривав два дні. І таких прикладів було багато. Третій фільм наочно показує, що "Хлібна гільйотина" діяла безвідмовно: відсікала кому голову, кому совість, стираючи грань між добром і злом, ніби піддаючи народ тотальному духовному геноциду.

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.