Спецпроект

АНОНС: Сковородинівські читання розпочнуться на Харківщині

26 вересня 2013 року о 10.30 в приміщенні Національного літературно-меморіального музею Г.С.Сковороди (Харківська обл., Золочівський р-н, с. Сковородинівка, вул. Приозерна, 3) відбудеться відкриття ХХІ Харківських міжнародних Сковородинівських читань "Філософія і богослов’я: на шляху діалогу", приурочених до 1025-річчя Хрещення Русі.

Про це пише prostir.museum.

Під час читань, які триватимуть два дні і проходитимуть не тільки у музеї Г.С.Сковороди, а й у Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна, передбачають порушити  питання філософсько-богословської традиції в Україні та у творчості Г.С.Сковороди, спробувати дізнатися, яким чином відбувається  діалог

 філософії й богослов’я у сучасному університеті, де пролягає поділ між богослов’ям і філософією в релігійній філософії та ін.

До участі у конференції зголосилися філософи та філологи Харкова, Луганська, Дніпропетровська, Житомира, Дрогобича, Івано-Франківська. Високий міжнародний статус конференції потверджує участь доктора теології Лондонської школи теології Тоні Лейна, а богословська проблематика буде розкриватися в тому числі й за участі священнослужителів та викладачів Харківської Духовної Семінарії.

Збір та реєстрація учасників – 26 вересня о 8.00 біля Північного корпусу Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (м. Харків, м-н Свободи, 6). Від’їзд до с. Сковородинівка заплановано на 8.30.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.