Спецпроект

АНОНС: Сковородинівські читання розпочнуться на Харківщині

26 вересня 2013 року о 10.30 в приміщенні Національного літературно-меморіального музею Г.С.Сковороди (Харківська обл., Золочівський р-н, с. Сковородинівка, вул. Приозерна, 3) відбудеться відкриття ХХІ Харківських міжнародних Сковородинівських читань "Філософія і богослов’я: на шляху діалогу", приурочених до 1025-річчя Хрещення Русі.

Про це пише prostir.museum.

Під час читань, які триватимуть два дні і проходитимуть не тільки у музеї Г.С.Сковороди, а й у Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна, передбачають порушити  питання філософсько-богословської традиції в Україні та у творчості Г.С.Сковороди, спробувати дізнатися, яким чином відбувається  діалог

 філософії й богослов’я у сучасному університеті, де пролягає поділ між богослов’ям і філософією в релігійній філософії та ін.

До участі у конференції зголосилися філософи та філологи Харкова, Луганська, Дніпропетровська, Житомира, Дрогобича, Івано-Франківська. Високий міжнародний статус конференції потверджує участь доктора теології Лондонської школи теології Тоні Лейна, а богословська проблематика буде розкриватися в тому числі й за участі священнослужителів та викладачів Харківської Духовної Семінарії.

Збір та реєстрація учасників – 26 вересня о 8.00 біля Північного корпусу Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (м. Харків, м-н Свободи, 6). Від’їзд до с. Сковородинівка заплановано на 8.30.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.