Спецпроект

Палац-музей "Ластівчине гніздо" взимку буде закрито

25 вересня палац-музей "Ластівчине гніздо" не приймав відвідувачів у зв'язку з проведенням проектних робіт з майбутньої реконструкції. Найближчі дні у туристів ще є можливість відвідати одну з найбільш впізнаваних пам'яток Криму, але незабаром палац закриється.

Про це пише gostyam.sebastopol.ua.

Під час зимового періоду робота палацу-музею "Ластівчине гніздо" буде припинена. Відповідне рішення було прийнято Республіканським комітетом з охорони культурної спадщини, повідомляє прес-служба комітету.

З 1 жовтня музей закривається, а на майданчик перед палацом вводиться більш суворий режим допуску. Фахівці визначать найбільш небезпечні ділянки на майданчику і захистять їх від туристів.

За оцінками фахівців Ластівчине гніздо наразі входить до трійці найбільш аварійних культурних пам'яток Криму.

Теми

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.