Спецпроект

Палац-музей "Ластівчине гніздо" взимку буде закрито

25 вересня палац-музей "Ластівчине гніздо" не приймав відвідувачів у зв'язку з проведенням проектних робіт з майбутньої реконструкції. Найближчі дні у туристів ще є можливість відвідати одну з найбільш впізнаваних пам'яток Криму, але незабаром палац закриється.

Про це пише gostyam.sebastopol.ua.

Під час зимового періоду робота палацу-музею "Ластівчине гніздо" буде припинена. Відповідне рішення було прийнято Республіканським комітетом з охорони культурної спадщини, повідомляє прес-служба комітету.

З 1 жовтня музей закривається, а на майданчик перед палацом вводиться більш суворий режим допуску. Фахівці визначать найбільш небезпечні ділянки на майданчику і захистять їх від туристів.

За оцінками фахівців Ластівчине гніздо наразі входить до трійці найбільш аварійних культурних пам'яток Криму.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.