Спецпроект

"Найпрекрасніший музей світу" показує жіночі форми. ФОТО

У музеї "Фолькванг" відкрилася експозиція "Жінки" іменитого німецького скульптора Томаса Шютте. Художник брав активну участь у підготовці своєї персональної виставки, і, як він заявив напередодні її відкриття 21 вересня, результатом залишився вельми задоволений.

Про це пише dw.de.

Розташований в Ессені "Фолькванг", названий "найпрекраснішим музеєм світу" Полом Джеєм Саксом, засновником Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку, першим у Німеччині показує "Жінок" - одну з центральних серій робіт Шютте. Вага деяких з 18 монументальних жіночих фігур, виконаних з бронзи, сталі та алюмінію, сягає 1400 кілограмів.

Експозиція "Жінки"

58-річний Томас Шютте вважається одним з найбільш значних скульпторів сучасності. У минулому учень Герхарда Ріхтера, Шютте за своє творче життя створив також безліч керамічних і графічних робіт, офортів, акварелей і архітектурних моделей. Цієї осені в Європі одночасно відкриються ще три виставки Томаса Шютте: у Берліні, Базелі і Люцерні.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.