Спецпроект

До єгипетського музею повернули награбоване після повалення Мурсі

У музей старожитностей єгипетського міста Маллаві повернули щонайменше чотириста експонатів, викрадених звідти під час заворушень серпня 2013.

Про це пише lenta.ru.

Зокрема, повернуті тринадцять експонатів, які місцевий м'ясник намагався продати на чорному ринку.

Для повернення предметів, які опинилися в розпорядженні м'ясника Ессама Аль-Сакката, правоохоронним органам довелося провести операцію під прикриттям. Співробітник поліції, який видавав себе за потенційного покупця, зустрівся з викрадачем в місті Гіза і викрив його. Зокрема, в м'ясника забрали статую давньоєгипетського бога мудрості Джехуті, набір теракотових статуй і шість світильників.

Аль-Саккат став першою особою, заарештованою у зв'язку з пограбуванням музею у Маллаві. Цей музей був у числі закладів культури, найбільш серйозно постраждалих в ході заворушень, які охопили Єгипет після повалення в липні 2013 року президента - ісламіста Мухаммеда Мурсі. У вересні Маллаві відвідала група експертів ЮНЕСКО, яка визначила, що з музею зникло шістсот артефактів.

Масові хвилювання і зіткнення між супротивниками і суперниками Мурсі стали вже не першим за останні роки моментом, коли єгипетські музеї зазнали масового розграбування. У попередній раз це відбулося під час революції січня-лютого 2011 року, яка забезпечила ісламістам прихід до влади. Зокрема , мародери розграбували Каїрський єгипетський музей - найбільше у світі сховище давньоєгипетського мистецтва. Частину викрадених в ході революції старожитностей згодом вдалося повернути.

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.