Спецпроект

На Балтійському морі з'явився новий музей

У містечку Аренсхоп відкрився музей, присвячений творчості художників, які жили в колонії на узбережжі Балтійського моря. Серед них були Олексій Явленський і Маріанна Верьовкіна.

Про це пише dw.de.

У містечку Аренсхоп ( Ahrenshoop ) у п'ятницю , 30 серпня , відкрився художній музей , присвячений творчості художників, які жили в заснованій ними колонії на узбережжі Балтійського моря , повідомляє інформаційне агентство dpa . За інформацією на сайті музею , його архітектурне рішення було " навіяно мотивами самої колонії" . Музейні корпусу імітують зовнішній вигляд місцевих дерев'яних рибальських будинків , які свого часу так полюбилися художникам своїм зовнішнім лаконізмом і внутрішньої простотою.

Художня історія за сто років

Ще наприкінці XIX століття у європейських художників з'явилася мода на колективні літні виїзди на природу, зокрема, на узбережжя Атлантики, Північного і Балтійського морів. Учасники таких поїздок, як правило, були друзями, і поєднували відпочинок з інтенсивним творчим обміном, спільними пленерами, організацією пересувних виставок. Одна з таких колоній виникла в містечку Аренсхоп на Балтиці, приблизно в 50 кілометрах від Ростока.

Колонія в Аренсхоп була заснована Ольденбурзьким живописцем Паулем Мюллер-Кемпффом (Paul Müller - Kaempff) в 1892 році. Він не тільки збудував будинок у мальовничому рибацькому селі, а й заснував тут художню школу, що привернуло в Аренсхоп безліч інших живописців, студентів та любителів мистецтва.

У різний час у колонії жили і творили Фріц Гребе (Fritz Grebe) , Туро Бальцер (Thuro Balzer) , Елізабет фон Айкен (Elisabeth von Eicken) . Улітку 1911 року тут провели кілька тижнів Олексій Явленський і Маріанна Верьовкіна. Цікаво , що Аренсхоп не втратив свого художнього "​​ухилу" і в роки НДР.

Багатій спадщині колонії і найяскравішим моментам художньої історії узбережжя Балтійського моря і присвячено новий музей. У його колекції - понад 500 робіт художників, що представляють практично всі напрямки сучасного німецького мистецтва. Багато з картин присвячені природі тутешніх місць.

Музей розрахований насамперед на відвідувачів з числа відпочиваючих, через те, що село налічує трохи більше шестисот мешканців .

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.