Спецпроект

В інтернеті з'явився музей німецьких діячів мистецтва у вигнанні

У середу, 18 вересня, в інтернеті відкрилася онлайн-експозиція, присвячена спадщині діячів мистецтва, вимушених бігти з Німеччини в часи націонал-соціалізму. Серед представлених у ній авторів - художник Макс Бекман, драматург Бертольд Брехт, письменник Томас Манн і багато інших.

Про це пише dw.de.

Планується, що проект "Мистецтво у вигнанні" об'єднає бази даних цілого ряду музеїв, архівів і науково-дослідних інститутів (серед них, наприклад, Єврейські музеї Франкфурта, Берліна і Мюнхена, музей "Німецька кінематека", Німецький літературний архів в Марбахі) про приблизно 8 тисяч вимушених тікати з країни представниках культурної еліти і доповнить їх відсутньою інформацією.

Мета проекту - створити універсальну базу даних діячів мистецтва, постраждалих від диктатур XX століття, і їх творів. На першому етапі проект буде стосуватися лише жертв націонал-соціалізму. Далі планується включити у віртуальну виставку також спадщину діячів мистецтва, які втекли з НДР або комуністичних диктатур Східної Європи.

На створення віртуальної експозиції з бюджету Федерального відомства у справах культури виділено 745 000 євро. Ще приблизно 2 мільйони євро планується витратити на оцифровку картин, фотографій, листів та інших архівних документів.

Проект реалізується під егідою Німецької національної бібліотеки.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.