Спецпроект

На території Софійського музею розпочалися археологічні розвідки

На території Софійського музею було розпочато розвідувальні археологічні дослідження задля визначення напрямів і масштабів розкопок на наступні роки. Археологічну розвідку зумовила потреба в чіткому визначенні локалізації решток храму ХІ століття, стратиграфії ділянок, потужності культурних шарів тощо.

Про це пише prostir.museum.

"Для досліджень закладено три шурфи, – повідомив завідувач сектору археологічних досліджень заповідника Тимур Бобровський. – В одному шурфі на ділянці колишнього митрополичого саду вже відкрито залишки храму XI століття. Деякі з дослідників вважають, що це той самий згадуваний у літописах храм Святої Ірини. Однак глибші дослідження проводитимуться наступного року. Другий та третій шурфи закладено для дослідження стратиграфії та особливостей культурного шару власне садиби Софійського собору".

Науковець також розповів, що завдяки археологічним розкопкам, націленим на розвідувальне вивчення території, минулими роками було знайдено залишки мурованої давньоруської лазні XI століття та фрагмент стародавньої огорожі митрополичої садиби. У попередні роки на території садиби археологи наштовхнулись на фундаменти різних споруд XVII століття. Їхні повторні дослідження, на думку Тимура Бобровського, дозволять знайти входи до підземних комплексів і господарських льохів садиби Софійського собору.

Археологічні пошукові дослідження проводяться спільною експедицією Національного заповідника "Софія Київська" та Інституту археології НАНУ під керівництвом члена-кореспондента НАНУ Гліба Івакіна.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.