Спецпроект

Музей Марії Башкирцевої планують створити на Полтавщині

На Полтавщині, де народилася відома художниця Марія Башкирцева, планують створити її музей. Його хочуть зробити "живим", тобто, щоб там працювали і центри, де діти могли б розвивати свої творчі здібності.

Про це повідомила директор Фонду "Відродження пам'яті Марії Башкирцевої" Тетяна Швець, пише ukrinform.ua.

Одним з основних експонатів для музею Тетяна Швець називає картину художниці "Жінка, що читає "Розлучення" Дюма". Саме це полотно принесло визнання і славу молодій Башкирцевій. Картину вважали втраченою більше 130 років, але фонду вдалося її відшукати і придбати на аукціоні "Сотбіс". З цією картиною молода художниця дебютувала в 1880 році на відомому Паризькому салоні.

З останніх знахідок, якими похвалилася дослідниця, - формулярний список, своєрідне свідоцтво про народження художниці, знайдене в 2007 році. У розпорядженні фонду вже є чимало речей, якими користувалася Башкирцева - це і бронзова чорнильниця та прикраси, які носила Марія.

Марія Башкирцева народилася в 1858 році в Диканському районі Полтавської області у дворянській родині. Коли їй виповнилося 12 років, вона разом з матір'ю виїхала за кордон. З 1872 року проживала у Франції. З раннього віку у дівчинки був талант до малювання. За своє коротке життя, а померла художниця, не доживши до 26 років, залишила вагому творчу спадщину. Більше 150 картин, малюнків, ескізів і скульптур Марії Башкирцевої зберігаються в кращих художніх музеях і галереях США, Франції, Німеччини, Данії, Італії, Росії, України. Башкирцева стала першою вітчизняною художницею, чиї роботи потрапили в найавторитетніший музей Франції - Лувр. Також її називають першою жінкою-художницею у світі, представленою в Луврі. Відома також своїм " Щоденником", перекладеним багатьма мовами.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.