Спецпроект

Музей Марії Башкирцевої планують створити на Полтавщині

На Полтавщині, де народилася відома художниця Марія Башкирцева, планують створити її музей. Його хочуть зробити "живим", тобто, щоб там працювали і центри, де діти могли б розвивати свої творчі здібності.

Про це повідомила директор Фонду "Відродження пам'яті Марії Башкирцевої" Тетяна Швець, пише ukrinform.ua.

Одним з основних експонатів для музею Тетяна Швець називає картину художниці "Жінка, що читає "Розлучення" Дюма". Саме це полотно принесло визнання і славу молодій Башкирцевій. Картину вважали втраченою більше 130 років, але фонду вдалося її відшукати і придбати на аукціоні "Сотбіс". З цією картиною молода художниця дебютувала в 1880 році на відомому Паризькому салоні.

З останніх знахідок, якими похвалилася дослідниця, - формулярний список, своєрідне свідоцтво про народження художниці, знайдене в 2007 році. У розпорядженні фонду вже є чимало речей, якими користувалася Башкирцева - це і бронзова чорнильниця та прикраси, які носила Марія.

Марія Башкирцева народилася в 1858 році в Диканському районі Полтавської області у дворянській родині. Коли їй виповнилося 12 років, вона разом з матір'ю виїхала за кордон. З 1872 року проживала у Франції. З раннього віку у дівчинки був талант до малювання. За своє коротке життя, а померла художниця, не доживши до 26 років, залишила вагому творчу спадщину. Більше 150 картин, малюнків, ескізів і скульптур Марії Башкирцевої зберігаються в кращих художніх музеях і галереях США, Франції, Німеччини, Данії, Італії, Росії, України. Башкирцева стала першою вітчизняною художницею, чиї роботи потрапили в найавторитетніший музей Франції - Лувр. Також її називають першою жінкою-художницею у світі, представленою в Луврі. Відома також своїм " Щоденником", перекладеним багатьма мовами.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.