Спецпроект

Дніпропетровський музей шукає спонсорів та партнерів

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького шукає допомоги спонсорів, партнерів для взаємовигідного співробітництва в організації показу колекції цінних паперів.

Про це пише prostir.museum.

Музей має 270-тисячне музейне зібрання з різноманітними колекціями, які відтворюють усі аспекти людського життя, різні сфери діяльності і зацікавлень.

Однією з таких колекцій є збірка цінних паперів (акцій, облігацій) кінця ХІХ — поч. ХХ ст., періоду промислового буму на півдні України. В цей час в Російській імперії поряд з окремими капіталістами з’являється капіталіст асоційований — акціонерні товариства, що забезпечило колосальне розширення масштабів виробництва і виникнення підприємств, які були неможливі для окремого капіталу.

Усього в музейній колекції біля 150 акцій і облігацій, які здебільшого надійшли від мецената музею Дмитра Олександровича Піркла протягом 2010-2013 рр. Це акції бельгійських, французьких і російських товариств, або сумісних: російсько-бельгійських, франко-російських. З них найбільша кількість акцій і облігацій товариств, створених у Бельгії — Брюсселі.

За галузями промисловості найбільша кількість акцій металургійних АТ, за ними йдуть кам’яновугільні підприємства, залізорудні, хімічні і скляні компаніїї, електричні трамваї, будівельні, залізничні, банківські.

Маючи таку численну і цінну колекцію, музей планує організувати і провести ряд змістовних і корисних наукових і просвітницьких заходів з метою дослідження і популяризації історії фінансово-промислового підприємництва в Україні. Зокрема, це підготовка і проведення масштабної виставки у Дніпропетровську на базі музею, міжнародної наукової конференції з вказаної проблематики та видання каталогу цінних паперів з фондів музею.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.