Спецпроект

НСК "Олімпійський" запрошує на відкриття музею

12 серпня о 12:00 на НСК «Олімпійський» відбудеться урочисте відкриття Музею історії стадіону.

Про це повідомляє сайт НСК.

Музей НСК "Олімпійський" втілить у собі частину історії українського спорту, центральним об'єктом якої завжди був головний стадіон України. Цей соціальний проект покликаний розповісти дітям і дорослим про історичні події, які відбувалися на стадіоні, починаючи з 1923 року і включаючи всі періоди життя споруди.

А напередодні відкриття експозиція нового музею поповнилася черговим експонатом. Донька активного шанувальника вітчизняного спорту Василя Гавури подарувала музею унікальну 17-томну добірку недільних додатків "Футбол-Хоккей" до газети "Советский спорт".

Професійно оформлені книги з інформаційними замітками і фотографіями про київське "Динамо", Республіканський стадіон та важливі події української спортивного життя з 1970 по 1986 роки займуть гідне місце в музеї головної спортивної арени України.

"Ця майже рукотворна підшивка - дійсно унікальне зібрання спортивних новини 70-х і 80-х рр., в тому числі новин про "Олімпійський" та "Динамо", - висловив своє захоплення, приймаючи подарунок від вболівальниці, генеральний директор ДК "Укрспортарени" Сергій Сімак. - "Дуже копітка робота була виконана протягом майже двох десятків років. Я радий, що тепер її зможуть побачити й оцінити всі кияни".

За його словами, буде передбачено спеціальний механізм, щоб журналісти, студенти та інші бажаючі мали можливість користуватися цим унікальним архівом.

Відкриття музею відбудеться 12 серпня, а вже після матчу національної збірної унікальна експозиція розкриє двері для жителів і гостей столиці.

Музей створюється в тому числі і руками киян, які приносять експонати з власних колецій.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.