Спецпроект

У центрі Львова археологи знайшли унікальну 500-літню писанку

Унікальну писанку вдалось знайти львівським археологам під час вибору водозбірника на вул. Шевській у центрі Львова.

Знахідку виявили на глибині 5,5 метрів у водозбірнику, який датують XV- XVI століть, повідомляє prostir.museum.

За словами молодшого наукового співробітника НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Остапа Лазурка, раніше львівським археологам не вдавалось знайти таких давніх писанок на шкарлупі.

"Раніше знаходили давньоруські писанки ХІІ-ХІІІ ст., зокрема в Жидачеві на Львівщині та у Хрінниках на Волині, але вони були керамічними. Ця ж писанка зроблена на шкарлупі, ймовірно, гусячого яйця. І вона дуже добре збереглась – приблизно на 80-90%", – розповів Остап Лазурко.

Науковці припускають, що це може бути найдавніша така писанка не лише у Львові, але й в Україні. Після опрацювання та консервації знахідки, вирішуватимуть, у який музей передати цінний артефакт.

Дивіться також: "У Львові знайшли старовинну каналізацію. ФОТО"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.