Спецпроект

У центрі Львова археологи знайшли унікальну 500-літню писанку

Унікальну писанку вдалось знайти львівським археологам під час вибору водозбірника на вул. Шевській у центрі Львова.

Знахідку виявили на глибині 5,5 метрів у водозбірнику, який датують XV- XVI століть, повідомляє prostir.museum.

За словами молодшого наукового співробітника НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Остапа Лазурка, раніше львівським археологам не вдавалось знайти таких давніх писанок на шкарлупі.

"Раніше знаходили давньоруські писанки ХІІ-ХІІІ ст., зокрема в Жидачеві на Львівщині та у Хрінниках на Волині, але вони були керамічними. Ця ж писанка зроблена на шкарлупі, ймовірно, гусячого яйця. І вона дуже добре збереглась – приблизно на 80-90%", – розповів Остап Лазурко.

Науковці припускають, що це може бути найдавніша така писанка не лише у Львові, але й в Україні. Після опрацювання та консервації знахідки, вирішуватимуть, у який музей передати цінний артефакт.

Дивіться також: "У Львові знайшли старовинну каналізацію. ФОТО"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.