Спецпроект

У південноосетинській столиці буде створено Музей геноциду

Керівництво самопроголошеної республіки Південна Осетія 8 серпня на Соборній площі Цхінвалі взяло участь в установці таблички на одній з будівель, в якій розташовуватиметься Музей геноциду.

Про це повідомляє ekhokavkaza.com.

У церемонії взяв участь і екс-глава республіки Едуард Кокойти.

"Події серпня 2008 року неоднозначні. Це, з одного боку, трагедія, але в теж час цей і свято, оскільки тоді припинився багаторічний геноцид осетинського народу", - наводить слова Кокойты ресурс.

Діючий глава республіки, у свою чергу, сказав, що роботи по відновленню зруйнованої п'ять років тому будівлі, в якій планується створення Музею геноциду, почнуться незабаром.

"Найближчим часом почнуть облаштовувати будівлю під музей. За багато років набралося багато матеріалу, і цей музей потрібний - народ повинен знати свою історію", - сказав Леонід Тібілов.

Південна Осетія — самопроголошена частково визнана держава на південному Кавказі. Значна частина світової спільноти (в т.ч. й Україна) розглядає Південну Осетію (Цхінвальський регіон) як зону етнополітичного конфлікту, при цьому визнаючи її частиною території Грузії у складі трьох адміністративних одиниць.

2008 року за підтримки і збройного втручання Росії регіон було повністю виведено з-під контролю Грузії, після чого його незалежність визнали Російська Федерація, Венесуела, Нікарагуа, Науру.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.