Спецпроект

Музей культурної спадщини запрошує відвідати оновлену експозицію

Музей культурної спадщини (відділ Музею історії Міста Києва) запрошує відвідати оновлену експозицію присвячену народній іконі ХІХ ст. із колекції Володимира Беланжера.

Про це пише prostir.museum.

Серед експонатів можна побачити зображення: "Святого Миколи", "Святої Варвари", "Богоматері на престолі" - тло яких, як правило, прикрашають букети, які на одних іконах є стилізованими, а на інших – майже натуралістичними.

Обличчя святих на іконах слабо модельовані, але ясні й виразні, одяг з умовними прикрасами і драперіями – крапками й лініями графічного орнаменту – площинно-декоративний.

Народна ікона, з колекції, формально імітує та метафорично відтворює багато прикрашену й майстерно написану іконописцем-професіоналом храмову ікону.

Сам прийом імітаційності мав на меті, шляхом використання мінімальних засобів вираження, створити враження живописно-декоративного багатства зображеного, створити метафоричний іконний образ, зробити ікону привабливою і цілком зрозумілою щодо тематичних і сюжетних завдань.

Українська народна або хатня ікона підкреслює унікальність селянського іконописання, яке було зумовлене перипетіями вітчизняної історії та надзвичайно складною структурою релігійних та ідеологічних орієнтацій, а також мозаїчним ландшафтом української етнокультури.

Володимир Беланжер - українець за національністю, проживав у Німеччині, Франції, більшу частину життя провів у США, а з 90-х років ХХ ст., повернувшись до України, почав колекціонувати народні образи.

Теми

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.