Спецпроект

Найменший музей у світі відкрили в США. ФОТО

В американському містечку Сомервіллі (штат Массачусетс) відкрився музей, який претендує на звання найменшого в світі.

Про це пише gazeta.ua.

Галерею, в якій представлені роботи художників Нової Англії, відкривав сам мер міста: він перерізав тоненьку стрічку за допомогою відповідних крихітних ножиць, а потім вручив куратору музею сертифікат розміром з поштову марку.

За розміром галерея Mμseum - трохи більше поштової скриньки: всього 25 см у висоту, 40 см в ширину і 20 см в глибину.

Найменший музей

Ідея її створення народилася у місцевої художниці Джудіт Клаузнер, яка впродовж багатьох років вела переговори з владою про надання виставкових площ для художників Нової Англії. Але місця для них ніколи не знаходилося. Потім вона почала звертати увагу на безгоспні місця між комерційними будівлями. У підсумку Джудіт втілила свою мрію у порожній ділянці стіни між одним з популярних місцевих барів і закусочною Subway.

Мініатюрний музей в Сомервіллі

Галерея Mμseum зовсім не затратна: "установу" обладнано підсвічуванням, яке живиться від вбудованої сонячної батареї, тут немає персоналу і орендна плата за нього не стягується.

"Вхід" до музею також безкоштовний. Експонати - 6 крихітних картин місцевих художників - захищені від вандалів і грабіжників оргсклом.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.