Спецпроект

Музей Гончара знімає відеоролики до ювілею. ФОТО

До 20-ліття свого заснування Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” готує чимало цікавих заходів, промо акцій та пишне святкування на початку жовтня.

Про це повідомляє сайт музею.

В найближчі тижні йтиме зйомка відеороликів за участі друзів музею – відомих особистостей, які за роки існування Центру народної культури неодноразово долучалися до його різноманітних заходів, свят та дійств. "Ми використовуємо цю ювілейну дату не як привід погуляти, а як додаткову можливість за допомогою сучасних засобів – нових відео та фото проектів – ще раз привернути увагу до наших традицій, народного мистецтва, української культури загалом", – говорить генеральний директор НЦНК "Музей Івана Гончара" Петро Гончар.

В результаті музикант і організатор численних фестивалів Олег Скрипка самотужки викручує горщика на гончарному колі; Ілларія плете весільний вінок; Марія Бурмака тче на столітньому верстаті; Сестри Тельнюк розписують писанки; кінорежисер Олесь Санін вирізає з дерева бандуру та на ній грає, та ще багато хто з відомих особистостей з'явиться у незвичній для них іпостасі у промо роликах музею, переглянути які невдовзі можна буде на екранах телевізорів та в мережі інтернет.

Тоня Матвієнко
Етно-гурт "Даха-браха"

Також особливістю цього проекту є те, що всі "зіркові" учасники будуть одягнені в давній автентичний одяг того регіону, де вони народилися, – це будуть найкращі речі зі збірки музею, що сформована за час його існування. "Можливо вони ніколи не вбиралися у вбрання своєї місцевості, звідки походять їх роди. Тому, для кожного з них це також нагода відчути силу своїх родових джерел і відновити зв’язок поколінь через одяг, в який увібрана і на якому прописана ця інформація, – говорить Мирослава Вертюк, працівниця НЦНК "Музей Івана Гончара".

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.