Спецпроект

У Львові пройде виставка ритуальних предметів юдаїзму

29 серпня у Львівському музеї історії релігії відкриється виставка "До і після".

Основа виставки - одинадцять ритуальних юдейських срібних предметів. Протягом останніх шести років їх відреставрував відомий в Україні ювелір, реставратор рідкісних монет і сакральних речей Олександр Павлюк, повідомляє jewish.ru.

Урочисте відкриття виставки відбудеться у четвер, 29 серпня, о 15:00 у малому виставковому залі Львівського музею історії релігії. Триватиме виставка два місяці.

Серед предметів виставки - корони і щити на Тору, ханукальні свічники, суботні підсвічники, ритуальний келих, парохет. В експозиції представлені "бсаміми" (ящики для пахощів) - елемент сімейної святкової обрядовості.

Ці та багато інших речей на початку 70-х років минулого століття передав у музейні фонди Львівський історичний музей. Згодом колекцію юдейських культових предметів доповнив скарб, знайдений в селі Журавному на Львівщині.

"У 2012 році, завдяки співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи, програма реставрації срібної колекції отримала зовнішнє фінансування, - розповів завідувач відділом юдаїки ЛМІР, куратор виставки Максим Мартин. - Водночас проводилося комплексне наукове дослідження історії пам'яток за сприяння відомого експерта в галузі музейної юдаїки професор Феліцитас Хайнманн-Єлінек. Так, було атрибутовано більшість клейм, визначено час і місце створення пам'ятників, імена виробників-ювелірів ".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.