Спецпроект

У Львові пройде виставка ритуальних предметів юдаїзму

29 серпня у Львівському музеї історії релігії відкриється виставка "До і після".

Основа виставки - одинадцять ритуальних юдейських срібних предметів. Протягом останніх шести років їх відреставрував відомий в Україні ювелір, реставратор рідкісних монет і сакральних речей Олександр Павлюк, повідомляє jewish.ru.

Урочисте відкриття виставки відбудеться у четвер, 29 серпня, о 15:00 у малому виставковому залі Львівського музею історії релігії. Триватиме виставка два місяці.

Серед предметів виставки - корони і щити на Тору, ханукальні свічники, суботні підсвічники, ритуальний келих, парохет. В експозиції представлені "бсаміми" (ящики для пахощів) - елемент сімейної святкової обрядовості.

Ці та багато інших речей на початку 70-х років минулого століття передав у музейні фонди Львівський історичний музей. Згодом колекцію юдейських культових предметів доповнив скарб, знайдений в селі Журавному на Львівщині.

"У 2012 році, завдяки співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи, програма реставрації срібної колекції отримала зовнішнє фінансування, - розповів завідувач відділом юдаїки ЛМІР, куратор виставки Максим Мартин. - Водночас проводилося комплексне наукове дослідження історії пам'яток за сприяння відомого експерта в галузі музейної юдаїки професор Феліцитас Хайнманн-Єлінек. Так, було атрибутовано більшість клейм, визначено час і місце створення пам'ятників, імена виробників-ювелірів ".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.