Спецпроект

"Арифметику" XVIII ст. покажуть у Феодосійському музеї. ФОТО

У Феодосійському музеї старожитностей завершується оригінальний виставковий проект «Караван старожитностей». З 5 липня 2013 відвідувачі музею вже змогли побачити вісім виставок проекту. Остання, дев'ята за рахунком виставка «Каравану старожитностей» експонуватиметься з 31 серпня по 6 вересня 2013 Вона знайомить з унікальним експонатом з фондів музею - стародруки «Арифметика» Леонтія Пилиповича Магницького (09.06.1669 - 19-20.10.1739), виданої в Москві в 1703 р.

Про це пише prostir.museum.

У світі збереглося дуже мало примірників "Арифметики" Магницького. "Арифметика" із зібрання Феодосійського музею старовини надійшла в музейну бібліотеку в 1921 р. з бібліотеки генерал-лейтенанта Н.А.Маркса, вченого-археолога, історика, літератора, автора трьох книг "Легенди Криму". У 1970 р. як унікальний експонат "Арифметика" була передана з музейної бібліотеки у фонди музею. У 1991-1993 рр.. "Арифметика" Магницького феодосійського музею пройшла реставрацію в Національному реставраційному центрі у Києві. Було проведено механічне чищення листів, хімічна обробка паперу, підклеєні розриви, заповнені втрати, розчищено тиснення на верхній і нижній кришках. Вперше після реставрації "Арифметика" експонувалася на виставці, приуроченій до Дня міста, в 2007 р.

"Арифметика" Магницького

"Арифметика" Магницького в якості підручника використовувалася в Російській імперії до середини 50-х років XVIII ст. На цій книзі виховувалися цілі покоління діячів фізико-математичної науки. За її змістом можна скласти поняття про спрямованість і характер викладання арифметики і про якість знань, що доставляються цим твором. Тому, вибір даного експоната для останньої виставки проекту "Караван старожитностей" не випадковий. Музей запрошує на нову виставку учнів і викладачів, які зможуть скористатися унікальною можливістю побачити перший вітчизняний друкований підручник з математики. З 1-го по 6-е вересня для організованих груп учнів феодосійських шкіл передбачено безкоштовне відвідування виставки "Арифметика" Леонтія Магницького ".

Відвідувачі Феодосійського музею старовини зможуть познайомитися з "Арифметикою" Леонтія Магницького в дні та години роботи музею з 31.08.2013 по 06.09.2013.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.