Спецпроект

"Арифметику" XVIII ст. покажуть у Феодосійському музеї. ФОТО

У Феодосійському музеї старожитностей завершується оригінальний виставковий проект «Караван старожитностей». З 5 липня 2013 відвідувачі музею вже змогли побачити вісім виставок проекту. Остання, дев'ята за рахунком виставка «Каравану старожитностей» експонуватиметься з 31 серпня по 6 вересня 2013 Вона знайомить з унікальним експонатом з фондів музею - стародруки «Арифметика» Леонтія Пилиповича Магницького (09.06.1669 - 19-20.10.1739), виданої в Москві в 1703 р.

Про це пише prostir.museum.

У світі збереглося дуже мало примірників "Арифметики" Магницького. "Арифметика" із зібрання Феодосійського музею старовини надійшла в музейну бібліотеку в 1921 р. з бібліотеки генерал-лейтенанта Н.А.Маркса, вченого-археолога, історика, літератора, автора трьох книг "Легенди Криму". У 1970 р. як унікальний експонат "Арифметика" була передана з музейної бібліотеки у фонди музею. У 1991-1993 рр.. "Арифметика" Магницького феодосійського музею пройшла реставрацію в Національному реставраційному центрі у Києві. Було проведено механічне чищення листів, хімічна обробка паперу, підклеєні розриви, заповнені втрати, розчищено тиснення на верхній і нижній кришках. Вперше після реставрації "Арифметика" експонувалася на виставці, приуроченій до Дня міста, в 2007 р.

"Арифметика" Магницького

"Арифметика" Магницького в якості підручника використовувалася в Російській імперії до середини 50-х років XVIII ст. На цій книзі виховувалися цілі покоління діячів фізико-математичної науки. За її змістом можна скласти поняття про спрямованість і характер викладання арифметики і про якість знань, що доставляються цим твором. Тому, вибір даного експоната для останньої виставки проекту "Караван старожитностей" не випадковий. Музей запрошує на нову виставку учнів і викладачів, які зможуть скористатися унікальною можливістю побачити перший вітчизняний друкований підручник з математики. З 1-го по 6-е вересня для організованих груп учнів феодосійських шкіл передбачено безкоштовне відвідування виставки "Арифметика" Леонтія Магницького ".

Відвідувачі Феодосійського музею старовини зможуть познайомитися з "Арифметикою" Леонтія Магницького в дні та години роботи музею з 31.08.2013 по 06.09.2013.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.