Спецпроект

На Харківщині відкривається музей у штабі "генерала Штурма"

27 серпня в селі Кислівка Куп'янського району Харківської області урочисто відкриється музей, розташований в будівлі, де навесні 1943 року знаходився штаб командувача 8-ї гвардійської армії Василя Чуйкова.

Про це пише vecherniy.kharkov.ua.

8-а гвардійська армія знаменита героїчною обороною Сталінграда, під час якої командарм Чуйков розвинув і довів до досконалості відому ще з першої світової війни тактику штурмових груп, тактику вуличного бою. "Генерал Штурм" - так називали в роки Великої Вітчизняної війни двічі Героя Радянського Союзу маршала Василя Чуйкова. Після перемоги у Сталінградській битві на початку березня 1943 року його армію було перекинуто в район Куп'янська. Штаб генерал-лейтенанта Чуйкова розташувався в селі Кислівка.

У 1982 році з ініціативи Героя Радянського Союзу, санінструктора 8-ї гвардійської армії Марії Шкарлетової в будівлі колишньої земської школи села Кислівка було відкрито музей бойової та трудової слави. Тоді ж вулицю, на якій розташований музей і місцевий меморіальний парк, назвали ім'ям Василя Чуйкова.

З моменту будівництва (1900-ті роки) будівлі, де розташувався музей, у ньому не було капітального ремонту.

У квітні почалася реконструкція музею. Напередодні святкування остаточного визволення Харківської області від німецько-фашистських загарбників всі роботи були завершені. У ході реконструкції, крім ремонту самої будівлі, була оновлена ​​експозиція музею. А екскурсоводам - ​​учням Кисловській середньої школи - пошили форму, стилізовану під форму бійців Червоної Армії.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.