Спецпроект

На Харківщині відкривається музей у штабі "генерала Штурма"

27 серпня в селі Кислівка Куп'янського району Харківської області урочисто відкриється музей, розташований в будівлі, де навесні 1943 року знаходився штаб командувача 8-ї гвардійської армії Василя Чуйкова.

Про це пише vecherniy.kharkov.ua.

8-а гвардійська армія знаменита героїчною обороною Сталінграда, під час якої командарм Чуйков розвинув і довів до досконалості відому ще з першої світової війни тактику штурмових груп, тактику вуличного бою. "Генерал Штурм" - так називали в роки Великої Вітчизняної війни двічі Героя Радянського Союзу маршала Василя Чуйкова. Після перемоги у Сталінградській битві на початку березня 1943 року його армію було перекинуто в район Куп'янська. Штаб генерал-лейтенанта Чуйкова розташувався в селі Кислівка.

У 1982 році з ініціативи Героя Радянського Союзу, санінструктора 8-ї гвардійської армії Марії Шкарлетової в будівлі колишньої земської школи села Кислівка було відкрито музей бойової та трудової слави. Тоді ж вулицю, на якій розташований музей і місцевий меморіальний парк, назвали ім'ям Василя Чуйкова.

З моменту будівництва (1900-ті роки) будівлі, де розташувався музей, у ньому не було капітального ремонту.

У квітні почалася реконструкція музею. Напередодні святкування остаточного визволення Харківської області від німецько-фашистських загарбників всі роботи були завершені. У ході реконструкції, крім ремонту самої будівлі, була оновлена ​​експозиція музею. А екскурсоводам - ​​учням Кисловській середньої школи - пошили форму, стилізовану під форму бійців Червоної Армії.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.