Спецпроект

Музей Першої світової війни створять у форті на Рівненщині

Обласна влада Рівненщини вирішила відкрити музей Першої світової війни в Тараканівському форті поблизу міжнародної автомагістралі Київ-Чоп.

Про це пише ukrinform.ua.

"Об'єкт був побудований в 1890 році поблизу південно-західних кордонів Російської імперії як одна з трьох найбільших її оборонних споруд", - сказав голова облдержадміністрації Василь Берташ.

За його словами, нині вирішується питання про передачу напівзруйнованого комплексу у підпорядкування місцевої влади.

Після його реставрації в численних підземних транспортних коридорах, де можуть розминутися два автомобілі, розмістять експозиції, а також використовують зовнішні збережені приміщення для демонстрації військового фортифікаційного мистецтва.

Щоб привабити туристів, тут проводитимуть театралізовані реконструкції боїв Першої світової війни, екскурсії по лабіринтах редутів, відкриють стилізований ресторан.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.