Вийшла "Історія кримських татар" у 4-ох томах

У Сімферополі в середу презентували чотиритомник "Історія кримських татар" російського вченого, члена Королівської Данської академії наук Валерія Возгріна.

Захід за участі кримських політиків, вчених і ветеранів кримськотатарського національного руху відбувся в приміщенні Кримського українського академічного театру, повідомляє Радіо Свобода.

Автор, кримчанин за походженням, назвав свою працю "Нариси етнічної історії корінного народу Криму". Дослідження охоплює період від древніх часів до 1940-х років.

У ньому містяться документи XV-XX сторіч із близько півтора десятка українських, російських та інших іноземних архівів, нариси зарубіжних істориків, які відвідували Крим, щоденники, листи, дорожні замітки мандрівників, дипломатів, лікарів, військових, живі історії кримських татар – сучасників і свідків описуваних історичних подій, публікації фахівців.

За словами Возгріна, він працював над книгою понад два десятиліття. На презентації автор сказав, що вважає своє дослідження "реставрацією історії кримських татар, яка існувала, але навмисно знищувалася".

У фінансуванні проекту взяли участь кілька тисяч пересічних кримчан, міжнародні фонди і кримські підприємці з-поміж кримських татар, а також московський бізнесмен, власник телеканалу АТР і низки кримських мас-медіа Ленур Іслямов [він також профінасував зйомки художного фільму "Хайтарма", про депортацію 1944 року - ІП].

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримські татари"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.