Спецпроект

В Одесі на дні моря облаштовували музей радянських лідерів. ФОТО

Група ентузіастів з Одеси облаштовує музей особистостей радянської епохи на дні Чорного моря неподалік пляжу Ланжерон.

Про це пише timeua.com.

Туди вже спустили бетонні бюсти і барельєфи Леніна, Дзержинського, Сталіна, Хрущова, маршалів Жукова і Рокоссовського, а також цілу серію вже безпечних артефактів часів Другої Світової війни. А щоб експозицію не розтягнули "чорні дайвери", під воду на ланцюг посадили сторожового пса - бетонного ротвейлера Альфу.

Засновник музею - водолаз-рятувальник 1-ї категорії ГСЧС України Сергій Зятиков - більше чверті століття в професії. Мало хто на море провів стільки ж часу, скільки він під водою. "Я щодня по три години перебуваю під водою. Все тутешнє узбережжя я напам'ять знаю, з закритими очима по дну пройти зможу, а для новачка тут все однаково, от я і задумався, як би внести різноманітність ".

Пару років тому Сергію прийшла в голову думка заснувати в техзоні біля Ланжерона музей, щоб кожен бажаючий міг абсолютно безкоштовно його відвідати, а тим, хто навчається дайвінгу, було б не нудно працювати під водою. "Спочатку ми притягли туди все, що зуміли знайти на дні: старовинні якорі і протидесантні їжаки. А після почали збирати бюсти вождів", - продовжує ентузіаст.

Підводний експонат

Велика частина бюстів партійних бонз - новоділи. Музейники зізнаються: є два оригінали, але які - тримають у секреті. Правда, додають: з якісних матеріалів статуї перестали робити ще в 60-х роках минулого століття - економили.

"Вони не витримують агресивного морського середовища і розсипаються, тому ми вирішили працювати за спецзамовленням. Знаходимо цікаву для нас форму і в ній з високоміцного бетону відливаємо бюст. Наступний на черзі - бюст легендарного льотчика-випробувача Чкалова ", - каже Зятиков.

Щоб експонат не розколовся при затопленні, на нього надягають акваланг, з поясом з обважнювачів, і повільно опускають на дно. Догляд за експонатами нехитрий: раз на квартал потрібно спуститися на дно і очистити їх від черепашок, пояснює засновник. До кінця сезону він планує опустити на дно ще пару-трійку бюстів: "Через років п'ять я бачу це великим музеєм історії. Ми зберемо під водою те, чому немає місця на суші. А в рамках музею я хочу провести перший міжнародний зліт водолазів та дайверів. Адже збираються ж в Одесі байкери, а водолазам є чим один з одним поділитися, адже це дуже складна і багатогранна професія ".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.