Спецпроект

У ПОЛЬЩІ ЗНОСЯТЬ ПАМ'ЯТНИК УПА

Депутат Європарламенту від опозиційної польської партії "Право і справедливість" Томаш Поремба заявив про позитивну відповідь на його запит у справі ліквідації пам’ятника УПА в селі Грушовичі Перемиського повіту Підкарпатського воєводства Польщі.

Про це повідомляє Польське радіо.

Депутат повідомив Раду охорони пам'яті боротьби і мучеництва [державний орган при міністерстві культури Польщі, який займався, зокрема, будівництвом меморіалу розстріляним полякам у Биківнянському лісі - ІП] про нелегальний обеліск і вимагав його ліквідації.

Сьогодні Поремба отримав офіційну відповідь, що ця справа буде вирішена.

"Голова [Ради охорони] підтримує мої застереження щодо цього пам’ятника і дуже чітко обіцяє рішучі дії щодо усунення, ліквідації цієї будівлі, - зазначив Поремба. - Цей пам’ятник поставлено кільканадцять років тому без будь-якої згоди польської влади, він не освячує місця спочинку".

 Пам'ятник солдатам УПА у Грушовиці. Фото:
www.nowiny24.pl #sthash.A2lbo95a.dpuf
www.nowiny24.pl #sthash.A2lbo95a.dpuf
nowiny24.pl

За словами депутата, він планує передати отриманий лист в органи місцевої влади Перемишля. Тепер рішення про ліквідацію пам’ятника повинні виконати органи місцевої влади, стверджує Поремба.

Як відомо, на території нинішнього Підкарпатського воєводства Польщі до 1950-х років мешкала численна українська громада, в 1940-х діяло підпілля УПА. Ця українська громада зазнала від польського соціалістичного уряду низки репресій і депортацій, серед яких була і сумнозвісна операція "Вісла" (1947 рік).

У січні 2013 року праві польські депутати відмовилися засуджувати операцію "Вісла" у парламенті Польщі.

Раніше польська преса повідомляла про факти знищення і плюндрування пам'ятників повстанцям УПА в Польщі. У 2012 році невідомі звандалізували пам'ятник у Грушовичах, знищивши квіти і вінки та обписавши меморіал.

У 2011 році польська влада висловила незадоволення діями російської влади, яка змінила неузгоджений з російською стороною напис на камені на місці катастрофи літака Ту-154 президента Польщі під Смоленськом.

У липні 2013 року депутати Сейму (нижня палата польського парламенту) у своїй резолюції до 70-річчя Волинської трагедії назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".

Під час дебатів один із правих депутатів назвав Мирона Сича (єдиного українця в парламенті Польщі) "сином члена банди УПА", який мордував польських громадян.

Громадський комітет "Примирення між народами" констатував, що цьогорічні заходи щодо Волинської трагедії у Польщі швидше сварять, ніж примирюють поляків та українців.

Дивіться також:

У Польщі після "геноциду" - напад на українську церкву

Як поляки реагують на українські меморіали у Польщі. ФОТО

У Варшаві демонтували пам'ятник Радянській армії. ФОТО

Польські "борці з українцями" допомагають Росії

Інші матеріали за темою "Польща"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.