Спецпроект

"Садиба Лизогубів" у Седневі стане заповідником

У селищі Седневі Чернігівського району розпочалася робота зі створення історико-культурного заповідника "Садиба Лизогубів".

Про це пише prostir.museum.

Донедавна на території колишньої садиби козацьких полковників і меценатів Лизогубів і в їхньому будинку діяла місцева загальноосвітня школа. Після торішнього відкриття новозбудованого закладу освіти історичні будівлі залишилися без догляду.

Власністю полковників Якова та Юхима Лизогубів Седнів став наприкінці XVII ст. Пізніше перейшов у спадок їхнім нащадкам. Члени роду були шанувальниками літератури та мистецтва. Тож свого часу у них гостювали поети й письменники Т. Шевченко, Б. Грінченко та Л. Глібов, художники Л. Жемчужников, Л. Лагоріо, О. Сластіон. Саме в Седневі знаходиться та сама "гора високая", увічнена Глібовим у вірші "Журба".

Тарас Шевченко приїздив до Седнева двічі. На території садиби росте посаджена нам липа і стоїть один із перших в Україні пам’ятників Кобзареві. Пам’ятками, пов’язаними з родиною Лизогубів, є кам’яниця, Воскресенська церква з дзвіницею і безпосередньо їхня садиба з парком.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.