Спецпроект

"Садиба Лизогубів" у Седневі стане заповідником

У селищі Седневі Чернігівського району розпочалася робота зі створення історико-культурного заповідника "Садиба Лизогубів".

Про це пише prostir.museum.

Донедавна на території колишньої садиби козацьких полковників і меценатів Лизогубів і в їхньому будинку діяла місцева загальноосвітня школа. Після торішнього відкриття новозбудованого закладу освіти історичні будівлі залишилися без догляду.

Власністю полковників Якова та Юхима Лизогубів Седнів став наприкінці XVII ст. Пізніше перейшов у спадок їхнім нащадкам. Члени роду були шанувальниками літератури та мистецтва. Тож свого часу у них гостювали поети й письменники Т. Шевченко, Б. Грінченко та Л. Глібов, художники Л. Жемчужников, Л. Лагоріо, О. Сластіон. Саме в Седневі знаходиться та сама "гора високая", увічнена Глібовим у вірші "Журба".

Тарас Шевченко приїздив до Седнева двічі. На території садиби росте посаджена нам липа і стоїть один із перших в Україні пам’ятників Кобзареві. Пам’ятками, пов’язаними з родиною Лизогубів, є кам’яниця, Воскресенська церква з дзвіницею і безпосередньо їхня садиба з парком.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.