Спецпроект

Археологічний музей в Керчі отримав QR-код

В Керченському історико-археологічному музеї відбулось відкриття QR-кодів на будівлі музею.

Про це пише e-crimea.info.

Сфотографувавши і розпознаючи код, турист отримає інформацію про час роботи об'єкта, ціну квитка, телефон для замовлення екскурсій і загальну інформацію. Інформація надається російською і англійською мовами. Надалі планується перекласти її на німецьку, французьку і польську мови.

У Керчі QR-коди встановлюються на 13 об'єктах, що входять до складу Керченського історико-культурного заповідника: музей історії Ельтігенського десанту, Царський курган, античне місто Тірітака, античне місто Пантікапей, античне місто Німфей, античне місто Мірмекій, Мелек-Чесменський курган, лапідарій, фортеця Керч, картинна галерея, історико-археологічний музей, Золота комора та музей історії оборони Аджимушкайських каменоломень.

Коди в першу чергу орієнтовані на туристів. Торік Керч відвідало 68 тис. туристів. Серед них більшу частину склали іноземні громадяни, які тепер зможуть отримати інформацію про об'єкти англійською мовою.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.