Спецпроект

Археологічний музей в Керчі отримав QR-код

В Керченському історико-археологічному музеї відбулось відкриття QR-кодів на будівлі музею.

Про це пише e-crimea.info.

Сфотографувавши і розпознаючи код, турист отримає інформацію про час роботи об'єкта, ціну квитка, телефон для замовлення екскурсій і загальну інформацію. Інформація надається російською і англійською мовами. Надалі планується перекласти її на німецьку, французьку і польську мови.

У Керчі QR-коди встановлюються на 13 об'єктах, що входять до складу Керченського історико-культурного заповідника: музей історії Ельтігенського десанту, Царський курган, античне місто Тірітака, античне місто Пантікапей, античне місто Німфей, античне місто Мірмекій, Мелек-Чесменський курган, лапідарій, фортеця Керч, картинна галерея, історико-археологічний музей, Золота комора та музей історії оборони Аджимушкайських каменоломень.

Коди в першу чергу орієнтовані на туристів. Торік Керч відвідало 68 тис. туристів. Серед них більшу частину склали іноземні громадяни, які тепер зможуть отримати інформацію про об'єкти англійською мовою.

Теми

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.