Спецпроект

Археологічний музей в Керчі отримав QR-код

В Керченському історико-археологічному музеї відбулось відкриття QR-кодів на будівлі музею.

Про це пише e-crimea.info.

Сфотографувавши і розпознаючи код, турист отримає інформацію про час роботи об'єкта, ціну квитка, телефон для замовлення екскурсій і загальну інформацію. Інформація надається російською і англійською мовами. Надалі планується перекласти її на німецьку, французьку і польську мови.

У Керчі QR-коди встановлюються на 13 об'єктах, що входять до складу Керченського історико-культурного заповідника: музей історії Ельтігенського десанту, Царський курган, античне місто Тірітака, античне місто Пантікапей, античне місто Німфей, античне місто Мірмекій, Мелек-Чесменський курган, лапідарій, фортеця Керч, картинна галерея, історико-археологічний музей, Золота комора та музей історії оборони Аджимушкайських каменоломень.

Коди в першу чергу орієнтовані на туристів. Торік Керч відвідало 68 тис. туристів. Серед них більшу частину склали іноземні громадяни, які тепер зможуть отримати інформацію про об'єкти англійською мовою.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.