Спецпроект

До Харківського історичного музею повернули баб. ФОТО

Два дні тому біля майбутнього центрального входу до Харківського історичного музею встановили чотири фігури половецьких кам'яних баб, що датуються XII століттям до н. е.

Про це пише vecherniy.kharkov.ua.

Головний архітектора Харкова Сергій Чечельницький говорить: пам'ятники старовини не реставрували, щоб зберегти їх історичну цінність.

За словами наукового співробітника Харківського історичного музею Богдана Івченка, раніше баби знаходилися у внутрішньому дворику музею. З початком реконструкції музею їх упакували, і ось тепер кам'яні ідоли влаштувалися на клумбі перед центральним входом до музею на площі Конституції - для загального огляду. У музеї сподіваються, що перехожі не заподіють шкоди цим унікальним пам'яткам історії, хоча на їх "колег" - скіфських ідолів, що стоять біля Музею природи, замахи були.

"Років п'ять тому курсанти, відзначаючи випуск, перенесли одну з баб з "насидженого місця". А коли піднявся галас з приводу пропажі артефакту, вони повернули її назад", - пригадує Богдан Івченко.

Вік половецьких баб солідний - датуються вони XII століттям до нашої ери і привезені з Ізюмського району. Якогось особливого догляду кам'яні "жінки" не потребують, оскільки зроблені з вельми невибагливого пісчанника.

Половецькі баби

Головний архітектор Харкова також повідомив, що вже готові старовинні гармати, які прикрасять вхід в історичний музей: зброю часів царської Росії почищено і пофарбовано. Крім того, на будівлі музею встановлюють макет нової вивіски.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.